Ukrainika

*** Глухої, як баба Килина, вересневої ночі, коли мамка від утоми просто засинала під татком, а він, чортяка, все не вгамовувався, тринадцятирічна дочка їхня Катерина сиділа на колінках у траві за домом. Очі — якраз на рівні ремінця, яким затягував штани Роман, кремезний чоловік за тридцять, із загрубілими від важкого руками. Катерина витерла губи, спитала: — То це і є любов?.. Слизька… Роман знітився: — Це… чоловіче молоко. — А казали… любов. — Іди… — наче батогом ото. — Піду… До побачення, дядечку. — І чого ти мене дядьком звеш, Катерино? — А як мені вас звати? Ви ж дорослий, а я малолєтка. — Іди, — повторив і сам пішов. А вона ще довго не йшла. Рукою по траві — роси повні долоньки. Умитися лишень вистачить, а хотілося напитися. — І що воно тепер у роті? Дні зо два відпльовувати ту любов. *** Скрізь люди однакові. Тільки на різних землях живуть. *** — Усе в тебе — навіки. Кохання, обіцянки… — А хіба можна інакше? *** Від нудьги завжди сумно, доню. ...

Я сьогодні дочитав (нарешті!) роман Підмогильного "Місто". Дивно, що його ще й досі не екранізували, бо цей роман аж надто кінематографічний. Може, ніхто не розгледів діаманту в пилюці?  Нормальний твір. Літературознавці охрестили його першим українським урбаністичним романом, бо, бачите, ніхто до Валер'яна Петровича не зміг написати про місто так, щоб воно стало водночас головною проблемою і єдиною розрадою для Степана Радченка, щоб воно постало на рівні дійових осіб. Так, так! Іноді здається, коли читаєш, що Київ — то і є головний персонаж твору.  Цікавий цей твір ще й тим (особливо для нас, молоді), що письменник дуже завуальовано, дуже сором'язливо, ненав'язливо пише-натякає про перші інтимні стосунки сільського парубка з дівчатами та жінками. Сексуальна революція в дії (це ж при тому, що твір опублікований 1928 року)! Секс у СРСР був! Підмогильний підтвердив. Знайдуть розраду й любителі радянської історії, читаючи роман: старосовєтські назви вул...

Тіна Кароль ВОНА ТУТ, БО РОЗЧУЛЮЄ НАС Тіна Кароль — це псевдонім. Справжнє ім'я відомої української співачки — Тетяна Ліберман. Позаяк дочка народилася в Тетянин день, її батьки — інженери, класична технічна інтелігенція часів СРСР — на цю честь її й назвали. Між іншим, дівчина народилася в Росії, у Магданській області, а до України сім'я переїхала, коли Тіні було 6 років. Зв'язок із музикою в Кароль почався з музичної школи в Івано-Франківську, а вже на сьогодні в її доробку 5 студійних альбомів, чимало звань і нагород, як-от: «Заслужена артистка України», «Медаль за працю і звитягу» тощо. А ще неодноразово була відзначена Тінина врода : у 2008 році глянець «VIVA!» назвав її найкрасивішою, а «Жіночий журнал» найчарівнішою жінкою України. 2006 року Тіна Кароль вийшла представляти Україну на міжнародну сцену — то було «Євробачення» у Греції, де вона посіла сьоме місце. Але перш ніж поїхати туди, співачка пройшла тривалий шлях менших конкурсів і фестивал...

1. Сергій Притула Досьє : Дата народження : 22 червня 1981 року. Зріст : 187 см.  Колір волосся : брюнет. Колір очей : сірий. Рідне місто/село : Збараж, Тернопільська область. Здається, посмішка ніколи не сходить з уст Сергія Притули. Завжди веселий та привітний — таким він запам'ятався мільйонам українців. Спочатку з його гумором познайомилася батьківщина — Сергій почав свою медійну кар'єру на тернопільському радіо. Та невгамовному Притулі було замало. Тож підзбирав грошенят — і чкурнув до Лондону, де провчився трохи більше як два роки. Та знов не сиділося Сергію покинув навчання та почав працювати на усіх можливих роботах. За кілька років Притулу вперше прийняв у лави один із загальнонаціональних каналів. «Перші роки студентського життя заклали фундамент того, ким нині є ваш покірний слуга. Опинитись у великому місті, де тебе ніхто не знає, — що може бути ліпше?» Та справжній талант гумориста розкрився на посаді резидента «Comedy Club UA». Там Притула ...

Будь-який рух має якусь ідею, навіть, якщо він цілковито спонтанний, то ідеєю сього руху, власне, і буде спонтанність. Проте це стосується не виключно людей, а й того транспорту, яким подорожуємо. Є вони і в потягів далекого прямування, і в електричок, і в літаків, і у маршруток, і в таксі, і в приміського транспорту.   З початком весни, коли соком повниться все живе, коли все починає нуртувати всередині, виникає необхідність руху. Ся потреба відчувається куди сильніше, ніж в дощові осінні дні чи холодні зимові, коли рух хочеться обмежити виключно в площині координат ліжко-кухня.   Виникає бажання прямувати в нові краї, пізнавати незвіданий простір. Але весна не пора відпусток, тому часу на мандри зазвичай мало, через те доводиться задовольняти свою потребу в подорожі десь у ближніх локаціях. Туди найлегше добиратися міжміськими автобусами, завдяки більшому вибору можливих маршрутів, ніж електричками.   Ідея автобусу — це підбирання по дорозі одних і висаджування інш...