Ukrainika

Два незнайомці на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде. Ми по кутах, але так сильно прикуті. Тепер, лише ми, незнайомці на кухні. Просто скажи, Чому підходимо завжди до межі? Навіщо всі слова ховати в брехні? І якщо думаєш, що сенс не знайти, Чому ж не піти? І куди бігти, як розбиті ліхтарі? Є, що втрачати, коли всесвіт мій — це ти. Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи, Те, що тримаєм ми глибоко в собі. Два незнайомці на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде. Ми по кутах, але так сильно прикуті. Тепер, лише ми, незнайомці на кухні. Час, як пісок. В кімнаті дим, Як уві сні, ми знову удвох, але тут одні. За нашим вікном, як не крути, ми не разом І як нам далі бути? Поясни. І куди бігти, як розбиті ліхта

  Я помолюсь за кожну душу, За кожний крок, який не зрушив. I болю вічне відчуття За кожне вкрадене життя, Що забрала у нас війна. Я помолюсь за кожну мати Дітей, що довелось ховати, Віддати рідних назавжди, Віддати дім та мрії всі Цій ненажерливій війні. Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Мечем буде моя молитва. Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою У боротьбі темряви й світла Щитом стане моя молитва! Я помолюсь за нашу землю, Що витримала стільки болю, За кожну жінку у вікна, За страх бабусі й дідуся, За тих, кого взяла війна. Я помолюсь за перемогу Добра над злом, прошу я Бога, Щоб знов країна зацвіла, Щоб я тебе обійняла, Щоб ця закінчилась війна! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Мечем буде моя молитва! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Щитом буде моя молитва! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я рукою. У боротьбі темряви й с

  Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK. Меседж Whatsapp Запалить iPhone, Байдуже, верхній Іст-Сайд Або спальний район... І до біса цей хайп! Допоки світ спить, Вони Боні і Клайд, Вони Ненсі і Сід. Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK.  Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Таймінг ночі перевалив за екватор, Вiн надиктовує адресу в меню навiгатора; Ïм би — у iнше мiсто, бiльше нiчого не треба. Її втомлені очі кольору синього неба. Сонний Макдрайв, холодна кола в меню і мілкшейк, Годину тому їм було спекотнiше, нiж на Сейшелах, Білий каршерiнг. Наче у всьому світі існують вони лише... Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий

  Я залишу тишу в коридорі, Там, де наші сліди. Не залишу, лиш твої долоні, Вони в мої встигли врости. Я програю, знаю, усе рівно, Ти не хочеш далі йти. Розтинаєш шум авіаліній, Та від себе не утекти. Ти кажеш: "Облиш!" "Мене ти облиш!" Як же зумію я? О, як же зумію я? Прошу, обійми, Мене обійми. Усе ще твоя я! Заховаєш зброю, б'ють набої, Я вустами їх ловлю. Я на полі бою голий воїн, Та я все іще люблю. Більш не вірю, чуєш, гірше звіра Прагнеш крові без жалю. Безпорадне серце, овдовіле, Та я все іще люблю. Ти кажеш: "Облиш!" "Мене ти облиш!" Як же зумію я? О, як же зумію я? Прошу, обійми, Мене обійми. Усе ще твоя я! Ти кажеш: "Облиш!" "Мене ти облиш!" Як же зумію я? О, як же зумію я? Прошу, обійми, Мене обійми. Усе ще твоя я!

  З казки ти прийшла, бо в твоїх очах місяць тане. Я тебе стрічав, я тебе вінчав на кохання. Чарівні світи залишила ти, та ночами... Так шумлять вітри, так спішать сюди розлучальні. Ти тільки знай! Знай, одведу біду, - Куди б тебе вітри не занесли, кохана. Чарівні світи залишила ти у коханні. Є шляхи сюди, приведуть сюди... Ти зачекай-но... Ти тільки знай! Знай, одведу біду, - Куди б тебе вітри не занесли, кохана. Мене чекай, чекай і я прийду, - Де б не була, ти не була... Ти не була, кохана... Слова: Микола Мозговий, музика: Микола Мозговий.