Ukrainika

  «МИКОЛА ДЖЕРЯ» Повість Присвячується М. В. Лисенкові І Дія відбувається на Васильківщині коло річки Раставиці в селі Вербівці у родині Петра Джері. Його молодому сину Миколі вже пора одружуватись, тому його мати Маруся Джериха ніяк не нахвалить свого одинака перед іншими молодицями. Ті радять оженити сина з Варкою — дочкою одного вербівського багатиря. Однак Миколі сподобалась незнайома дівчина, що брала неподалік нього воду. Її краса полонила юного Джерю. Увечері, коли молодь повиходила на вулицю, Микола почув, що в Кавунів з’явилась нова наймичка. Він здогадався, що мова йшла про вподобану ним дівчину. Проте того вечора вона так і не вийшла до вулиці. Наступного дня він зустрів її, коли йшов на працювати панський лан. Микола взнав, що її звали Нимидорою. Хлопець став жати коло неї. У розмові, довірившись Джері, дівчина розказала, що сама родом зі Скрипчинців, батьки повмирали, а її виховував дядько з лютою дядиною, від якої натерпілася всякого лиха. Підрісши, Нимидора працюва

Іван Нечуй-Левицький  «Запорожці»  (скорочено) Дія відбувається над Дніпром, коло села Старий Кодак.  Оповідання розпочинається зі знайомства з Карпом Летючим, молодим лоцманом, потомком славних запорожців, який, попри свою молодість, був вправним керманичем човна. Він знав всі пороги на Дніпрі, легко переводив байдаки й плоти через них. Одного разу приплив великий байдак багатого купця, який попросив перевести його судно через пороги. Лоцманський отаман послав із ним Карпа Летючого як одного з найкращих керманичів. Перед відходом отаман Іван Музика пообіцяв Карпові віддати за нього свою доньку Олесю, коли той повернеться. Легко оминувши Кодацький, Звонецький, Сурський, Лохманський пороги, Карпо був щасливий. Однак попереду стояв Дід (Ненаситець). Байдак уже був спрямований на хід і летів, як стріла, однак вітер дмухнув збоку судна і велика сила знесла його вбік. Вода вхопила байдак і розбила його. Карпо прокинувся і побачив, що він лежить на скелі. Усе здавалося сном. Два чоловіки, як

  «Афонський пройдисвіт» Оповідання  (Короткий зміст) І Ця історія сталася навесні, після Великодня, в одному з київських монастирів.  Грек Христофор Хрисанфович Копронідос, що затесався до гурту священників, був справжнім пройдисвітом. Він дурив селян, продаючи їм ніби священні камінці, образи, хрестики і воду. Тепер аферисту забажалося «більшої риби» — його зацікавили київські благочестиві отці, що служили при монастирях чорноризцями, — Палладій, Ісакій, Єремія та Тарасій. Розпитавши про ченців у їхніх келійників, Христофор вирішує «закинути мережі» на отця Палладія. ІІ Завітавши до Палладія з дарами в монастир, Копронідос умудрився побувати в монашій келії. Його запросив сам священнослужитель, адже дорогий гість пообіцяв зробити вартісну пожертву на храм. У той час до Палладія зайшли отці Ісакій і Єремія, тихі і смирні за своєю натурою. Згодом у двері вривається невгамовний Тарасій. За обідом ченці скаржаться Копронідосу, що сучасні прихожани стали дуже скупими. Копронідос, знаючи п

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селянським життям.

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза

Історичні відомості про написання твору "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького.

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.