Перейти до основного вмісту

Іван Франко: фотографії, портрети письменника

← Назад

Фотографії Івана Франка

Іван Якович Франко. 1890 р.

Український письменник І. Я. Франко (зліва) та композитори О. М. Колесса і С. Ф. Людкевич. м. Львів, 1913 р.

Український письменник Іван Франко в колі українських легіонерів. 1916 р.

Українські письменники (зліва направо) М. М. Коцюбинський, І. Я. Франко та український фолькльорист і етнограф В. М. Гнатюк. Початок XX ст.

Українські письменники І. Я. Франко (праворуч) і Б. Д. Грінченко. Київ, до 1910 р. (1903)

1903

Українські письменники І. Я. Франко та О. Ю. Кобилянська. м. Львів, 1898 р.

Франко І. Я. (7-й зліва в 2-му ряду) серед слухачів українських учбових курсів, організованих ним і М. С. Грушевським. м. Львів, літо 1904 р.

Хворий письменник Іван Франко диктує свої твори синові Андрію. 1912 р.

Іван Франко (4-й зправа у 1-му ряду) серед західноукраїнських літераторів. До 1916 р.

Іван Франко (1856–1916 рр.) в останні роки життя.

Іван Франко (1856–1916) – відомий український письменник.

Іван Франко (з книгою) серед своїх однокурсників після закінчення гімназії. м. Дрогобич, липень 1874 р.

Іван Франко з дружиною Ольгою, синами Андрієм, Тарасом, Петром та дочкою Ганною. м. Львів, 1902 р.

Іван Франко з дружиною Ольгою Хоружинська. м. Львів, 1886 р.

Іван Франко – відомий український письменник (у центрі) з друзями в молодості, 1875.

Іван Франко – український письменник, поет, громадський діяч. До 1916 р.

Іван Франко – український письменник, публіцист, вчений суспільно-громадський діяч. 1881 р.

Іван Франко. 1870 р.

Іван Якович Франко. 1881 р.

1913

1890

1898

Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ «Енеїди». Львів, 1898 р.

Іван Франко серед учнів третього класу Дрогобицької гімназії (в другому ряду – перший зліва). Фото 1870 р.

Іван Франко серед членів редакції газети «Kurier Lwowski». Фото 1896 р.

1875

1881

1886

1890

Іван Франко. Фото 1895 р. з дарчим написом для Агатангела Кримського

1896

1896

1903

1904

1910

1910

1913

1913

1913

Іван Франко. Фрагмент групового фото 1904 р.
З листопада 1915 по березень 1916 року Іван Франко перебував у Приюті для хорих і виздоровців Українських Січових Стрільців

Портрети Івана Франка

В.Савін. Портрет І.Франка, 1956 р.

Захар Павлюх. Портрет Івана Франка. Відень, 1893 р. Папір, пастель. Нині експонується у Львівському державному музеї І.Я.Франка

Фотій Красицький. Портрет Івана Франка, 1907 р. Акварель. Львівський державний музей І.Я.Франка

Фотій Красицький. Портрет Івана Франка, 1909 р. Акварель. Львівський державний музей І.Я.Франка

Іван Труш. Портрет Івана Франка. 1913 р. Львівський державний музей Івана Франка

Іван Труш. Портрет Івана Франка. 1940 р. Львівський державний музей Івана Франка

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Короткий зміст повісті "Дві московки" Івана Нечуя-Левицького

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...

Стислий переказ твору "Климко" Григора Тютюнника - Климко скорочено - Короткий зміст повісті "Климко" Григора Тютюнника

Климко - сирота. Він мешкає у бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Однак з початком війни хлопчик залишається зовсім сам. Барак біля станції, у якому мешкав Климко, згорів від ворожих бомб, тому хлопчик вимушений облаштуватися в шахтній ваговій кімнаті. Разом з ним мешкає його друг Зульфат і вчителька Наталія Миколаївна з немовлям Олею.  Щоб вижити в голодні воєнні часи, Климко вирішує піти по сіль у місто Слов'янськ. Йому допомагає місцевий аптекар дід Бочонок, який дає гроші та сухарі в дорогу. На своєму шляху малолітній Климко пізнає чимало бід: холод, голод, облави поліцаїв і жорстокість людей, вимушених виживати в страшних умовах війни та окупації. Однак трапляються хлопчику і добрі люди: швець на базарі Слов'янська, тітка Марина, які допомагають йому, не жадаючи відплати. Повертаючись додому, несучи в руках молоко для Олі та сіль, Климко мріє, як зустріне Наталію Миколаївну, Зульфата. Однак у висілку в хлопця влучає патрон із автоматної черги,  і з клунку тонен...