Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.
До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.
Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.
Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити.
За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селянським життям. У розмові про господарство Василь зізнається Ганні, що мріє про власну землю та волів. Однак їхню розмову перервав осавула, сповістивши, що Василь завтра він має податися в Київ у похід.
Ганна і Марина провели своїх чоловіків у Київ, однак друга молодиця плакала не за своїм Микитою, а за Василем Хоменком. Після цього в Ганнине життя ввійшло безталання та бідність.
У Марини ж на думці були тільки вечорниці, залицяння до молодих хлопців. Уся сільська молодь гуляла в її хаті.
Коли Ганнин Івась підріс, то його як сина москаля забрали до школи в Київ. На літо Ганна поїхала побачити сина, а потім втекла разом з ним додому. Однак через деякий час його знову забрали.
Івась, підрісши та вивчившись на писаря, приїхав до матері в Момоти, та Ганна відчула, що в ньому сталася велика переміна — говорив по-московськи, чванливо. Згодом син у листі потребував від матері продати хату, щоб вона йому переслала гроші для залицянь за однією тульською панночкою.
Ганна захворіла і вмерла. В останню путь її проводила Марина, яка весь цей час підтримувала свою подругу.
З того часу в її хаті вечорниці затихли. Щоб не повторити долю Ганни, Марина вирішує піти на заробітки в Київ. На Подолі в шинку москалі заливають Марину горілкою, а вона, як вітер, танцює в дранті. Шинкар п’яну і сонну Марину виволік за ноги й кинув надворі.
У Момоти прийшла звістка, що Марина померла.
Автор короткого викладу: NOT СКОТ.
Дві московки критика
Дві московки скорочено
Коментарі