Перейти до основного вмісту

Афоризми про мову



Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. 
А. Бортняк

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. 
Оксана Пахльовська

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості.
Іван Огієнко

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.
А. Мокренко

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Ліна Костенко

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. 
Іван Огієнко


Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови... 
Костянтин Ушинський

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань. 
Іван Огієнко‎

Скільки української мовної території, стільки й української державності. 
Іван Заєць

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. 
Василь Сухомлинський

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. 
В. Захарченко

Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. 
Іван Огієнко

Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”. 
Оксана Забужко

Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу. 
Олександр Олесь
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. 
Панас Мирний

Мова росте елементарно, разом з душею народу. 
І. Франко

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару. 
Лесь Танюк

Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. 
Ігор Лосєв

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”. 
Ліна Костенко

Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський



Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.
Павло Мовчан

Мова - духовне багатство народу. 
Василь Сухомлинський

Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови... 
Максим Рильський

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза