Перейти до основного вмісту

Цитати з оповідання «Ніч перед боєм» Олександра Довженка

Оповідання «Ніч перед боєм» побачило світ в серпні 1942 року в газеті «Червона зірка» і було опубліковано вісімнадцять разів дванадцятьома мовами.
Твір про необхідність ненавидіти ворога під час війни, про мужність та відвагу, про страх смерті... Актуальний і в наш час, як актуальний завжди і сам Довженко. 

***
У землянці було накурено. Бійці сиділи у присмерку в найрізноманітніших позах, притулившись один до одного чи обнявши один одного. Всі вони були різні і всі рідні. Усіх їх об'єднувало одне почуття єдиної сім'ї, те незабутнє і неповторне, що перед лицем щоденних небезпек гуртує на війні чисті серця юнаків, що лишається потім людині найдорожчим спогадом на все її життя.
***
Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих головах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля.
***
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров'ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
***
Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.
***
А не знають, трясця їх матері, що вже кому на війні судилося вмерти, так не викрутишся, ніякий човен тебе не врятує. Не здожене куля, здожене воша, а війна своє, казав той, візьме...
***
Що у військовому статуті сказано про війну — ну? Хто скаже? Мовчите, вояки. Сказано: коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.
***
Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив.
***
Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.
***
Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!
***
Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино.
***
Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
***
Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!..
...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза