Перейти до основного вмісту

Українка написала портрети українських гетьманів, максимально наближені до реальних образів

Художниця Наталія Павлусенко довела: відомі нам з підручників з історії портрети визначних полководців козацької доби не мають нічого спільного з реальністю.

Дослідження істориків свідчать, що поширені зображення гетьманів — Івана Мазепи, Петра Дорошенка, Петра Сагайдачного та інших — базувалися на помилкових джерелах: і одяг, і обличчя, і весь образ неправдиві.

Проте команда істориків, антропологів, і навіть судових експертів змогла відворити максимально наближені до реальних образи українських козаків. А Наталія Павлусенко вміло скористалася цими науковими джерелами й створила низку кардинально нових портретів.

«Героїв українського козацтва багато, а їхніх портретів — мало. Прижиттєвих портретів збереглося також мало, і вони поганої якості. Чому так сталося — на це є декілька причин. Одна з них така, що наші герої українського козацтва належали до православної шляхти, і, нібито, вважалося марнославством себе зображати. Те, що мене спонукало — це переглядання підручників історії мого сина, коли він ще навчався в школі. У порівнянні з тими історичними постатями, які були надруковані в цих підручниках — Західної Європи, королі польські, султани Османської імперії, російські царі, українці виглядали набагато гірше. Це виховувало комплекс меншовартості в дітей, тому що ну як, чому ми не маємо портретів. Склалося як склалося. Це перша, мистецька причина, яка мене підштовхнула на зацікавлення цією ідеєю. Коли я дивилась в підручниках ті портрети, які були створені, чи ілюстрації — всі вони або з присмаком гумору, або ті, хто на цих зображеннях, справляють враження низького рівня IQ. Це мені було дуже боляче. Це була найсильніша армія в Європі, там і хитрість, і розум, і Іван Богун, і Сагайдачний, які вдавалися до такий неймовірних стратегічних рішень, які могли меншою кількістю воїнів перемогти. Це говорить про те, що вони не були дурними. Вони були дуже розумними», — розказала художниця на «Громадському радіо».

Іван Мазепа

Іван Скоропадський

Северин Наливайко

Іван Сулима

Іван Сірко

Богдан Хмельницький

Павло Скоропадський

Петро Конашевич-Сагайдачний

Іван Підкова

Северин Наливайко

Кирило Розумовський

Петро Калнишевський

Нагадаємо, раніше повідомлялося про виставку реалістичних силіконових фігур відомих українців.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Короткий зміст повісті "Дві московки" Івана Нечуя-Левицького

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...

Стислий переказ твору "Климко" Григора Тютюнника - Климко скорочено - Короткий зміст повісті "Климко" Григора Тютюнника

Климко - сирота. Він мешкає у бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Однак з початком війни хлопчик залишається зовсім сам. Барак біля станції, у якому мешкав Климко, згорів від ворожих бомб, тому хлопчик вимушений облаштуватися в шахтній ваговій кімнаті. Разом з ним мешкає його друг Зульфат і вчителька Наталія Миколаївна з немовлям Олею.  Щоб вижити в голодні воєнні часи, Климко вирішує піти по сіль у місто Слов'янськ. Йому допомагає місцевий аптекар дід Бочонок, який дає гроші та сухарі в дорогу. На своєму шляху малолітній Климко пізнає чимало бід: холод, голод, облави поліцаїв і жорстокість людей, вимушених виживати в страшних умовах війни та окупації. Однак трапляються хлопчику і добрі люди: швець на базарі Слов'янська, тітка Марина, які допомагають йому, не жадаючи відплати. Повертаючись додому, несучи в руках молоко для Олі та сіль, Климко мріє, як зустріне Наталію Миколаївну, Зульфата. Однак у висілку в хлопця влучає патрон із автоматної черги,  і з клунку тонен...