Михайло Максимович про «Чорну раду» писав: «Труду г. Кулиша малороссийская литература обязана первым историческим романом, за что и да будет ему навсегда подобающая честь в истории малороссийской литературы!»
У творі зображено Україну після Богдана Хмельницького - добу Руїни, зокрема події 1663 року в місті Ніжин.
У творі дві сюжетні лінії: соціально-політична, пов'язана з боротьбою за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким (Чорна рада), і особистісна, що розкривається в любовному чотирикутнику "Петро Шраменко - Леся Череванівна - Яким Сомко - Кирило Тур".
***
Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову!
***
Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться.
***
Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля.
***
Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає.
***
Уже коли рвати, то рви, не дьоргавши!
***
Мало чого не буває, що п'яний співає!
***
Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві.
***
Путнього не скажеш, прилипнувши до баби.
***
... нерівними на світ нарождаємось, а рівними вмираємо!
***
... усяке багатство, усяка слава - усе воно суєта суєт; і шабля, й булава з бунчуком, і горностайова кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками.
***
Колико-то гробів, а всі ж то тії люде жили на світі, і всі пішли на суд перед бога! Скоро й ми підем, де батьки і діди наші.
***
... уже пора нам знати, що нема там добра, де нема правди.
***
Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кошу осталась сама полова.
***
... тільки в Січі і вміють жить по-людськи.
***
Адам був чоловік не нашого брата, та й той спіткнувсь на Єву!
***
Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче.
***
Щоб нашим ворогам було тяжко!
***
А дівочому серцю що і молоденька краса, що і козацька слава, коли до неї козак не горнеться?
***
Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і вродиться.
***
Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного!
***
... в нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!
***
О, неситая жадоба старшиновання! Тепер-то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тілько верховодити над іншими!..
***
Мабуть, вас няньки вже змалечку загодовують такою кашею, щоб і з сивим волосом не перестав чоловік липнути до баб!
***
Хоч греблі гати, хоч мости мости, вода прорветься: ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче пливи, куди вода несе...
***
- Куля лукава: кладе правого й виноватого, а з шаблею - кому бог погодить.
- Ні, шабля - чоловіча сила, а куля - суд божий.
***
Отак-то завсегда доводиться нам там честь да слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сіяє, а в серце ніхто не загляне. Тут день і ніч мізкуєш розумом, не знаючи спочинку, а тут під боком гадюки сичать і на твою душу чигають.
***
Ні, вже, мабуть, шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі! Яке посадили, так і спечеться.
***
Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!
***
... брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
***
Два коти в одному мішку не помиряться...
***
Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою, довести людей до розуму.
Коментарі