Перейти до основного вмісту

Цитати з роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року» Пантелеймона Куліша

Михайло Максимович про «Чорну раду» писав: «Труду г. Кулиша малороссийская литература обязана первым историческим романом, за что и да будет ему навсегда подобающая честь в истории малороссийской литературы!»
У творі зображено Україну після Богдана Хмельницького - добу Руїни, зокрема події 1663 року в місті Ніжин.
У творі дві сюжетні лінії: соціально-політична, пов'язана з боротьбою за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким (Чорна рада), і особистісна, що розкривається в любовному чотирикутнику "Петро Шраменко - Леся Череванівна - Яким Сомко - Кирило Тур".



***
Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову!

***
Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться.

*** 
Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля.

***
Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає.

***
Уже коли рвати, то рви, не дьоргавши!

***
Мало чого не буває, що п'яний співає!

***
Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві.

***
Путнього не скажеш, прилипнувши до баби.

***
... нерівними на світ нарождаємось, а рівними вмираємо!

***
... усяке багатство, усяка слава - усе воно суєта суєт; і шабля, й булава з бунчуком, і горностайова кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками.

***
Колико-то гробів, а всі ж то тії люде жили на світі, і всі пішли на суд перед бога! Скоро й ми підем, де батьки і діди наші.

***
... уже пора нам знати, що нема там добра, де нема правди.

***
Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кошу осталась сама полова.

***
... тільки в Січі і вміють жить по-людськи.

***
Адам був чоловік не нашого брата, та й той спіткнувсь на Єву!

***
Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче.

***
Щоб нашим ворогам було тяжко!

***
А дівочому серцю що і молоденька краса, що і козацька слава, коли до неї козак не горнеться?

***
Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і вродиться.

***
Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного!

***
... в нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!


***
О, неситая жадоба старшиновання! Тепер-то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тілько верховодити над іншими!..

***
Мабуть, вас няньки вже змалечку загодовують такою кашею, щоб і з сивим волосом не перестав чоловік липнути до баб!

***
Хоч греблі гати, хоч мости мости, вода прорветься: ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче пливи, куди вода несе...

***
- Куля лукава: кладе правого й виноватого, а з шаблею - кому бог погодить.
- Ні, шабля - чоловіча сила, а куля - суд божий.

***
Отак-то завсегда доводиться нам там честь да слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сіяє, а в серце ніхто не загляне. Тут день і ніч мізкуєш розумом, не знаючи спочинку, а тут під боком гадюки сичать і на твою душу чигають.

***
Ні, вже, мабуть, шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі! Яке посадили, так і спечеться.

***
Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!

***
... брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

***
Два коти в одному мішку не помиряться...

***
Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою, довести людей до розуму.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза