Короткий зміст поеми "Мойсей" Івана Франка
Читати "Мойсей" скорочено
Пролог
У пролозі автор звертається до українського народу.Він ставить запитання, які пробуджують у читача бажання боротися за вільну державу, націю.
Його поема - "скромний дар" українцям.
1. Зневіра Ізраїля
"Сорок літ проблукавши, Мойсей,
По арабській пустині,
Наблизився з народом своїм
О межу к Палестині".
Описано бідний побут євреїв у пустелі.
Не скаржиться тільки "дрібна дітвора по степу
Дивні іграшки зводить:
То воює, мурує міста,
То городи городить".
Діти - надія на світле майбутнє їзраїльтян.
2. Мойсей втратив вплив.
"Се Мойсей, позабутий пророк,
Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї".
"І не слухає вже його слів
Молоде покоління".
"Серед них - Аврон і Датан, нові ватажки.
На пророцькі слова їх одвіт:
«Наші кози голодні!», «Наші коні не куті», «Там войовники люті», «Нам і тут непогано»".
Авірон на погрози карою Божою говорив "богохульні промови". Датан запропонував: «Хто пророка із себе вдає... // Най опльований буде всіма // І побитий камінням».
3. Мойсей збирається промовляти.
"Глянь, Мойсей виходжа
Із свойого намета.
Хоч літа його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
То в очах його все щось горить,
Мов дві блискавки в хмарі.
Хоч волосся все біле як сніг,
У старечій оздобі,
То стоять ще ті горді жмутки,
Як два роги на лобі.
Він іде на широкий майдан,
Де намет заповіту
Простяга свої штири роги
В штири сторони світу".
Мойсей звинувачує в сліпоті євреїв, грозить їм Богом, його карою за непослух.
Він порівнює євреїв з стрілою, готовою до бою, тож і відступати вже нема куди.
"Щоб ви знали, що з богом на прю
Виступать непорадно.
Бо Єгови натягнений лук,
І тятива нап’ята,
І наложена стрілка на ній –
І то ви є стріла та.
Як стріла вже намірена в ціль,
Наострена до бою,
Чи подоба стрілі говорить:
«Я бажаю спокою?»
5. Казка про терен
Рослини почали обирати собі короля. Серед претендентів були: ліванський кедр, пальма, рожа, дуб, береза і терен.
Усі відмовилися, окрім терну.
Він сказав:
"Здобуватиму поле для вас,
Хоч самому не треба,
І стелитися буду внизу,
Ви ж буяйте до неба.
Боронитиму вступу до вас
Спижевими шпичками
І скрашатиму всі пустирі
Молочними квітками.
І служитиму зайцю гніздом,
Пристановищем птаху,
Щоб росли ви все краще, а я
Буду гинуть на шляху».
6. Мойсей пояснює казку.
"Дерева – се народи землі,
А король у їх колі –
Божий вибранець, син і слуга
Господевої волі".
Мойсей - Авірону: "Канаана тобі не видать!"
8. Датан виганяє Мойсея
Датан пропонує закидати камінням Мойсея, але ніхто не наважився цього зробити.
Датан виганяє Мойсея:
«Забирайся в тій хвили!
Щоб ми кров’ю твоєю під ніч
Своїх рук не сквернили!»
9. Мойсей грозить карою Єгови
Каже про Авірона й Датана: «Бо ведуть вас, неначе сліпих, // Ошуканці і дурні».
«Буде бити і мучити вас,
Аж заплачете з болю
І присягнете в горю чинить
Його праведну волю».
10. Сповідь Мойсея:
"Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю, –
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духу печаттю.
Але ні, не самого себе
Я у тобі кохаю;
Все найкраще, найвище, що знав,
Я у тебе вкладаю.
О Ізрайлю, не тям ти сього
Богохульного слова:
Я люблю тебе дужче, повніш,
Ніж сам бог наш Єгова".
11. Мойсей та діти
Діти просять не йти Мойсея. А він їм:
«Та прийде колись час і для вас
В життєвому пориві,
Появиться вам кущ огняний,
Як мені на Хориві».
«Не гасіте ж святого огню,
Щоб, як поклик настане,
Ви могли щиросердно сказать:
«Я готовий, о пане!»».
12. Молитва Мойсея
Звернення до Бога.
«І ось сумнів у душу мені
Тисне жало студене…
О всесильний, озвися, чи ти
Задоволений з мене?»
Так, ідучи молився Мойсей
У сердечному горі, –
Та мовчала пустиня німа,
Тихо моргали зорі».
13. Явління Азазеля
З Мойсеєм говорить невідомий голос.
Він говорить, що Мойсей даремно все затіяв.
Він представляється: «Я Азазель — темний демон пустині».
14. Сумніви охопили Мойсея
Мойсей сумнівється, звинвачує себе у стражданнях народу.
«…може, в Єгипті вони,
Множачись серед муки,
Могли вирости в силу й забрать
Увесь край в свої руки?»
Пророк звертається з порадою до Бога. «Та Єгова мовчав».
15. Мойсей на горі Небо
Мойсей говорить із Богом на горі Небо. Він не кричить, а розмовляє серцем.
Євреї бояться, що Мойсей знищить їх.
16. Казка про Оріона
Мойсей падає з Неба. Образ матері ввижається Мойсею. Вона запевняє його, що Єгова не всесильний. Вона розповідає йому міф про Оріона — сліпого гіганта. Він ішов до сонця, його вів маленький хлопчик увесь час в різні сторони.
Сей Оріон – то людськість уся, що «Строїть плани не в міру до сил, // Ціль не в міру до актів».
«І жартує з тих планів її — Хлопчик – логіка фактів».
Порівнює Мойсея з Оріоном. «Все доходить не там, куди йшла, // В те трафля, в що не мірить».
17. Азазель показує обітовану землю
Темних дух стверджує, що Палестина — надто бідна й мала земля для розвитку народу.
18. Азазель пророкує майбутнє
Азазель стверджує, що євреїв на Ізраїльській землі очікує смерть від завойовників-сусідів, які сильніші за них.
«Одурив нас Єгова!» — плаче Мойсей. Азазель сміється демонським сміхом.
19. Заповіт Єгови
За сумніви — Мойсей не зайде на землю обітовану.
20. Рух до подвигів
Мойсей помирає, але це говориться натяками:
«Що ще вчора байдужне було,
Нині любе й шановне;
Що ще вчора топтав, оплював.
Нині святості повне».
Євреї полюбили Мойсея, звинувачують себе у його смерті.
Єгошуа «князь конюхів» кличе до бою. Датан буде повішений, а Авірон — закиданий камінням.
Автор вірить у майбутнє народу:
«Через гори полинуть, як птах,
Йордан в бризки розкроплять,
Єрихонськії мури, мов лід,
Звуком трубним розтоплять.
І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху…»
Коментарі