Перейти до основного вмісту

Що ми знаємо про пісню "Ой у лузі червона калина похилилася"?

Сьогодні, мабуть, немає людини, яка б не чула пісні про червону калину і славну Україну. Так, це вічний хіт, бо співали його ще козаки за часів Богдана Хмельницького. Очевидно, у смутні часи ця пісня надихала не одне покоління українських воїнів.

Нового дихання «Калині» надав Андрій Хливнюк (фронтмен "Бумбоксу"), якому акомпонували (увага!) самі Pink Floyd. На їхній сторінці в Youtube Music цей трек перегнав навіть легендарну "Another brink in the wall"!


У школі ми з 6-класниками вчимо пісню "Ой у лузі червона калина..." як гімн українських січових стрільців, але її історія з XVII століття. Тоді вона була частиною козацької пісні «Розлилися круті бережечки».

У часи національно-визвольних змагань в 1914 році режисер львівського театру «Руська Бесіда» Степан Чарнецький поставив трагедію «Сонце Руїни» про гетьмана Дорошенка. За фінальну пісню він узяв «Розлилися круті бережечки», змінивши текст і мелодію.

Пісню почув чотар [командир взводу] Українських Січових Стрільців Григорій Трух. Він і навчив співати її своїх бійців.





Ось так козацька і стрілецька пісня стала реальним народним хітом!

А ви наспівуєте її перед сном?

«Ой у лузі червона калина…» у виконанні вокальної групи львівського театру-студії «Не журись!»

Чомусь у цій версії немає 3 куплету, але вона мені подобається.

***
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

#ойулузічервонакалина


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза