Перейти до основного вмісту

Паска, яйця і веснянки — цікаві факти про Великдень

Скоро Великдень (він же свято воскресіння Ісуса Христа).

Ми любимо його з дитинства. Більше, мабуть, любимо тільки злизувати з паски глазур.

Це свято, звісно, пов'язане із християнською релігією, але його атрибути (яйця, паска, верба) роблять нас ще тими язичниками (це слово з’явилось не через те, що ми злизуємо глазур язиком).

Коротше: коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь, він знищив давню віру свого народу в сили природи (ѩзыкъ — значить «народ», «плем'я»).

Щоб платники податків охочіше приймали нового Бога, князь постарався. Християнські храми будувались на місці капищ, а нові свята наклалися на старі (так у день язичницького свята Купайла почали відзначати іменини Івана).

Великдень же має багато спільного із язичницьким святом рівнодення. Сьогодні свято Пасхи - це сплав нової релігії і старих народних (язичницьких) традицій.

* Великодній кошик — це жертвоприношення. Предки задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали з їжею. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, ним розпочинаємо святкову неділю.

* Паска — це слов’янський калач. У рівнодення пекли спеціальний коровай, що був жертвою різним божествам. Чим був вищим та кращим калач, тим був більшим урожай та приплід худоби.

* Писанки й крашанки теж не вигадка християн. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому й обмінювались ними саме на Великдень. Візерунки і орнаменти — шифри, за якими можна було розгадати, що тобі набажали сусіди.

* Зараз смішно, але люди вірили, що, катаючи яйця, можна змусити злих духів страждати. Якщо ж їх ударяти одне об одне, то можна змусити духів битися лобами.

* На уроках літератури ми вчили веснянки (або гаївки), які виконувалися на Великдень. Згадайте трек гурту GO_A на Євробаченні, це типова веснянка. У жодній з гаївок не було слів про Христа, Бога, воскресіння. Натомість є сонце, весна, пробудження всього живого. У хороводах слов’яни святкували прихід весни й звертались до божеств з проханням про багатий урожай.


* Обливання водою, які ми бачили по телевізору в "ТСН", теж непроста забава українців: хлопці обливали дівчат водою, тим самим бажаючи краси та здоров’я (вода, як вірили предки, була магічною і позбавляла від хвороб).
Чим там нас батюшка окропляє на всеношній?


Звісно, знаючи ці факти, по-іншому починаєш сприймати свято Великодня. Та навряд чи перестанеш любити злизувати з паски глазур.

#ХристосВоскрес

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза