Перейти до основного вмісту

Паска, яйця і веснянки — цікаві факти про Великдень

Скоро Великдень (він же свято воскресіння Ісуса Христа).

Ми любимо його з дитинства. Більше, мабуть, любимо тільки злизувати з паски глазур.

Це свято, звісно, пов'язане із християнською релігією, але його атрибути (яйця, паска, верба) роблять нас ще тими язичниками (це слово з’явилось не через те, що ми злизуємо глазур язиком).

Коротше: коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь, він знищив давню віру свого народу в сили природи (ѩзыкъ — значить «народ», «плем'я»).

Щоб платники податків охочіше приймали нового Бога, князь постарався. Християнські храми будувались на місці капищ, а нові свята наклалися на старі (так у день язичницького свята Купайла почали відзначати іменини Івана).

Великдень же має багато спільного із язичницьким святом рівнодення. Сьогодні свято Пасхи - це сплав нової релігії і старих народних (язичницьких) традицій.

* Великодній кошик — це жертвоприношення. Предки задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали з їжею. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, ним розпочинаємо святкову неділю.

* Паска — це слов’янський калач. У рівнодення пекли спеціальний коровай, що був жертвою різним божествам. Чим був вищим та кращим калач, тим був більшим урожай та приплід худоби.

* Писанки й крашанки теж не вигадка християн. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому й обмінювались ними саме на Великдень. Візерунки і орнаменти — шифри, за якими можна було розгадати, що тобі набажали сусіди.

* Зараз смішно, але люди вірили, що, катаючи яйця, можна змусити злих духів страждати. Якщо ж їх ударяти одне об одне, то можна змусити духів битися лобами.

* На уроках літератури ми вчили веснянки (або гаївки), які виконувалися на Великдень. Згадайте трек гурту GO_A на Євробаченні, це типова веснянка. У жодній з гаївок не було слів про Христа, Бога, воскресіння. Натомість є сонце, весна, пробудження всього живого. У хороводах слов’яни святкували прихід весни й звертались до божеств з проханням про багатий урожай.


* Обливання водою, які ми бачили по телевізору в "ТСН", теж непроста забава українців: хлопці обливали дівчат водою, тим самим бажаючи краси та здоров’я (вода, як вірили предки, була магічною і позбавляла від хвороб).
Чим там нас батюшка окропляє на всеношній?


Звісно, знаючи ці факти, по-іншому починаєш сприймати свято Великодня. Та навряд чи перестанеш любити злизувати з паски глазур.

#ХристосВоскрес

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Стислий переказ твору "Климко" Григора Тютюнника - Климко скорочено - Короткий зміст повісті "Климко" Григора Тютюнника

Климко - сирота. Він мешкає у бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Однак з початком війни хлопчик залишається зовсім сам. Барак біля станції, у якому мешкав Климко, згорів від ворожих бомб, тому хлопчик вимушений облаштуватися в шахтній ваговій кімнаті. Разом з ним мешкає його друг Зульфат і вчителька Наталія Миколаївна з немовлям Олею.  Щоб вижити в голодні воєнні часи, Климко вирішує піти по сіль у місто Слов'янськ. Йому допомагає місцевий аптекар дід Бочонок, який дає гроші та сухарі в дорогу. На своєму шляху малолітній Климко пізнає чимало бід: холод, голод, облави поліцаїв і жорстокість людей, вимушених виживати в страшних умовах війни та окупації. Однак трапляються хлопчику і добрі люди: швець на базарі Слов'янська, тітка Марина, які допомагають йому, не жадаючи відплати. Повертаючись додому, несучи в руках молоко для Олі та сіль, Климко мріє, як зустріне Наталію Миколаївну, Зульфата. Однак у висілку в хлопця влучає патрон із автоматної черги,  і з клунку тонен...

Короткий зміст повісті "Дві московки" Івана Нечуя-Левицького

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...