Перейти до основного вмісту

Великодній хліб: усе, що ви хотіли знати про паску

 У «Кайдашевій сім'ї» є персонаж — баба Палажка (схожа на провідницю Вєрку Сердючку, хоча... там всі на неї схожі через сварливость і комічність). Однак Палажка була дуже богомольною, вона ходила до Києва в Лавру і вірила, що «як хто істиме щороку в Києві паску, та ще й умре на великоднім тижні, той піде просто в рай, бо на великоднім тижні царських врат не зачиняють, і в церкві, і в раю; душа через царські врата так і полетить просто в рай».

Вам у дитинстві не казали, що якщо спробувати 12 різних пасок і загадати бажання, то воно обов'язково здійсниться?



У Біблії нічого не сказано про паску і про яйця. Ці символи прийшли до нас із часів язичництва. Давні українці були хліборобами, і тому свята в них пов'язувалися з порою року. Навесні пробуджується природа. Звичайно ж, час закликати родючість!

Так ось у язичників здобний стовпець — це фалічний символ, що уособлює чоловіче начало. Що означає біла поливка, сподіваюсь, пояснювати не треба?

Приготування паски — сакральне дійство, справжній обряд. Господині спроводжували всіх із хати, щоб ніхто не «лякав» тісто. Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати (щоб тісто не осіло).

По тому, як паска зійшла, пророкували майбутнє: якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім'ї.

Викидати священний хліб було заборонено. Крихти паски закопували на городі чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам.

У християнстві нівелювали язичницький складник традиції випікання великоднього хліба. Але саму паску залишили, тепер вона символізує незриму присутність Ісуса.

Новини із давніх газет

#великдень #паска #паска2022 #великдень2022 #україна

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза