26 квітня 1986 р. напередодні першотравневих свят сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка забрала сотні людських життів, багатьох людей залишила без рідної домівки, спустошила навколишні землі, забруднила річки.
Мій дідусь теж брав участь у ліквідації, однак я мало що знаю від нього (він помер у 45 років, через 14 років після аварії). Думаю, вона зламала його життя.
Нині ми вже в темі: принаймні подивилися серіал про Чорнобиль, грали в S.T.A.L.K.E.R. І як же можна забути День цивільної оборони, коли вся школа на уроках висипалася на подвір'я і прогулювала урок у марлевих пов'язках...
Українські поети і письменники порушували проблеми екології у своїх творах, також описували гуманітарну катастрофу через переселення мешканців із зони. Чимало творів на цю тему є у Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Бориса Олійника та ін.
Є навіть думка, що українська література увійшла в русло постмодернізму саме після аварії на Чорнобильській АЕС.
До речі, після аварії в повсякденному вжитку українців з'явились слово "чорнобильці" (в дитинстві мені воно було трохи страшним, мабуть, від трагічності цієї події).
Кому цікаво: раджу звернутися до творчості гурту ONUKA (особливо альбом VIDLIK - він увесь присвячений темі Чорнобиля), почитати чи глянути інтерв'ю фронтвумен Нати Жижченко. Вона часто відвідувала Зону відчуження і навіть жила там деякий час. Усе є в інтернеті...
#чорнобиль #chornobyl
Коментарі