Перейти до основного вмісту

300 років українському філософу — цікаві факти про Григорія Сковороду

Григорій Савич — найзагадковіша постать у літературі й філософії.

Що про нього ми знаємо? Мандрівний філософ. 500 гривень. Харківський пед. Максимум — ідея "сродної праці" в байці "Бджола та Шершень". Усе...

Проте якщо заглибитися, то можна накопати чимало цікавих фактів про харківського гіпстера.


🔰 Уже в 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Грав на музичних інструментах, мав чудовий голос, вчив мови.

🔰 Як учитель Харківського колегіуму мав власну систему оцінювання. Замість балів він описував своїх учнів так: "весьма туп", "сущий бестолковщина", "весьма остр", "зверок вострое" (тобто хапає знання на льоту), "весьма понят", "туповат", "туп", "негоден", "не понят" тощо. Але учні його любили, незважаючи на це 😊

🔰 1741 року він пройшов конкурсний відбір у Глухові і потрапив у придворну капелу російської імператриці Єлизавети. Однак утік звідти через небажання брати участь у придворному плазуванні.

🔰 Григорій Сковорода свідомо вирішив не пов’язувати себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть, він навіть втік з-під вінця в день свого одруження.

🔰 Цариця Катерина ІІ забажала побачити філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу і дуже принизив. Коли цариця зайшла до зали, усі вклонилися, крім Сковороди. На запитання Катерини, чому він не кланяється, відповів: “Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся?”

🔰 Сковорода був вегетаріанцем: не вживав м’яса й риби, їв тільки городину, фруктові плоди чи молочні страви, та й то аж після заходу сонця.

🔰 Провів понад 20 років у мандрах, зупинявся у своїх знайомих та учнів.

🔰 Жив дуже аскетично, одягався просто, але зі смаком, спав по 4 години на добу, завжди ходив пішки, маючи при собі сопілку.

🔰 Григорій Савич багато писав, хоч за життя не видав жодної своєї книжки!

🔰 У 72 роки він точно вказав день своєї смерті, підготувався до відходу та викопав собі могилу. Заповів написати на ній: «Світ ловив мене, та не спіймав».

🔰 Найпопулярніше слово у творчості Григорія Савича — "серце"; налічено аж 1146 його вживань у різних формах.

🔰Росіяни обстріляли музей Григорія Сковороди в Сковородинівці у ніч з 6 на 7 травня 2022 року.


Афоризми Григорія Сковороди









Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Короткий зміст повісті "Дві московки" Івана Нечуя-Левицького

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...

Стислий переказ твору "Климко" Григора Тютюнника - Климко скорочено - Короткий зміст повісті "Климко" Григора Тютюнника

Климко - сирота. Він мешкає у бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Однак з початком війни хлопчик залишається зовсім сам. Барак біля станції, у якому мешкав Климко, згорів від ворожих бомб, тому хлопчик вимушений облаштуватися в шахтній ваговій кімнаті. Разом з ним мешкає його друг Зульфат і вчителька Наталія Миколаївна з немовлям Олею.  Щоб вижити в голодні воєнні часи, Климко вирішує піти по сіль у місто Слов'янськ. Йому допомагає місцевий аптекар дід Бочонок, який дає гроші та сухарі в дорогу. На своєму шляху малолітній Климко пізнає чимало бід: холод, голод, облави поліцаїв і жорстокість людей, вимушених виживати в страшних умовах війни та окупації. Однак трапляються хлопчику і добрі люди: швець на базарі Слов'янська, тітка Марина, які допомагають йому, не жадаючи відплати. Повертаючись додому, несучи в руках молоко для Олі та сіль, Климко мріє, як зустріне Наталію Миколаївну, Зульфата. Однак у висілку в хлопця влучає патрон із автоматної черги,  і з клунку тонен...