Перейти до основного вмісту

Григорій Квітка-Основ'яненко | NOT SKOT

Григорій Квітка-Основ’яненко – відомий харків’янин, нащадок козацького роду, який жодного разу за своє життя не виїжджав з Харкова далі, ніж його околиці. Принаймні так говорять дослідники.


У молоді роки Григорій мріяв стати священником, а згодом поринув у світське життя — опікувався театром, працював суддею, любив спілкуватися з простими людьми, хоч сам був дворянського роду.

Свої перші оповідання він видавав під псевдонімом Грицько Основ’яненко. Цим іменем Квітка демонстрував усім, що він українець зі слободи Основа. Зараз це район міста Харкова.

За своє життя Квітка-Основ’яненко створив близько 80 прозових і драматичних творів українською, не здогадуючись, який внесок зробив цим для розвитку літературної мови.

Оскільки харківський автор першим в нашій історії створив оповідання та повісті звичайною народною мовою, його називають «батьком української прози». Він прагнув довести скептикам, що українська — це окрема мова, якою можна створювати оригінальні твори.

Ми знаємо його хитрого Шельменка із замашками Фігаро, дурнуватого Стецька із Гончарівки, сентиментальну Марусю і конотопських відьом. Усі ці образи автор творив, надихаючись харків’янами.

Варто прочитати:
«Конотопська відьма» (1833),
«Маруся» (1834),
«Шельменко-денщик» (1835), «Козир-дівка» (1838),
«Сватання на Гончарівці» (1840).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цитатна характеристика персонажів повісті "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького

Уривки із твору Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", у яких описані образи повісті.

Аналіз твору "Захар Беркут" Івана Франка

Ідейно-тематичний аналіз твору «Захар Беркут » Автор: Іван Франко. Назва твору:  «Захар Беркут» (1882, Львів). Підзаголовок:   «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Історія написання: написано з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Літературний рід: епос. Жанр: історична повість. Стиль: реалізм + романтизм. Епіграф:   «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой...» (О. Пушкін) - із твору «Руслан і Людмила». Твір мав у виданнях різних років дві передмови. ➤ Передмова 1882 р. до повісті «Захар Беркут ».   Іван Франко дає зрозуміти, що художній твір - це не точний переказ історичних подій. Автор пише, що "історик оперує аргументами і логічними висновками" , а "повістяр мусить оперувати живими людьми, особами" . Історична праця, на думку письменника, "має вартість, коли факти в ній представлені докладно і в...

Невідомі слова із повісті "Кайдашева сім'я"

Струг Праник Бодня Копистка Кадівб Ослін Дяк Паламар Стельмах Поруха Призьба Одвірок Причіпок Віхоть Сап'янці Дзиґлик Кибалка Парча Цабе Моругий Смушевий Шельвія Скромадить Жлукто Халяндра Крижа Фалда Шаплик Ринка Вій Настурція Шута Ярина Попадя Лемішка Копистка Межисітка Поліття Припіл Косовиця Грабовиця Ячмінь-рихоль Перевесло Подушне Катанка Хуха Присок Заставка Лотік Становий Причілок Бендерська чума Бантина Налигач Кулик Лата Кроква Десяцький Сіпака Сокотіти Огудиння Повивач Запаска Віскривий Дереза