Харків славиться своїми талантами. Сьогодні, 4 серпня, відзначаємо день народження відомого модерніста – Бориса Косарева, художника театру, графіка, живописця, фотографа й педагога. Косарев розпочинав свою кар'єру в буремні часи війн, революцій, що вплинуло на його світовідчуття. У його творчості чимало звернень до народних мотивів.
🖌 У 1911 році вступив в Художньо-ремісничу навчальну майстерню декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Його товаришами по школі були Г. Цапок, В. Єрмілов.
🖌 У 1915 році Косарев без іспитів був зарахований до Харківського художнього училища.
🖌 У 1916 році заснував авангардне об’єднання «Спілка семи», які творили в стилі кубофутуризму.
🖌 Косарев є одним із «батьків» української школи театрально-декораційного мистецтва, його найвидатніші роботи виконані в дусі авангарду. Працював художником у театрах Харкова, Одеси, Львова. Оформив вистави «Марко в пеклі» І. Кочерги, «За двома зайцями» М. Старицького (обидві – 1928), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1934), «Скупий» Ж.-Б. Мольєра (1937), «Івасик-Телесик» Є. Фоміної та А. Шияна (1938), «Бременські музиканти» за казкою братів Ґрімм (1941), «Снігова королева» Є. Шварца (1945), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1946) та ін.
🖌 За останню здобув Сталінську премію. Проте через цю нагороду Косарев боявся виставляти свої "неформальні" твори, що суперечили партійному баченню мистецтва. Бути футуристом за радянських часів означало фактично підписати собі смертний вирок. Багатьом роботам взагалі було присвоєне чуже авторство. За життя він не виставлявся. Тільки після смерті майстра, у 1994 році, донька Надія змогла показати його твори в Харківському музеї, потім у Києві.
🖌 У 1928–29 рр. брав участь у зйомках легендарного українського фільму «Земля» О. Довженка. На знімальному майданчику працював асистентом кінооператора Д. Демуцького. Тоді ж і створив фотосерії «Робочі моменти зйомки “Землі”» та «Сорочинський ярмарок».
🖌 З 1950 року і до самої смерті в 1994 році Косарев викладав у Харківському художньому інституті.
Коментарі