Ukrainika

Скільки освідчень Києву сьогодні в мене в стрічці! Нещодавно з @itsmeteach згадували наші пригоди в українській столиці. Дійшли висновку, що любимо Київ за його історію, що супроводжує тебе на кожному кроці. Київ — це любов. Версії про походження назви міста Києва Познаходив, що цікавого є в нашій літературі про це місто. Гортайте! Щоправда, тут тільки 1% від усього написаного. Цікавих історій безліч! Київ у житті та творчості Ліни Костенко Трагічна історія річки Почайна Як Київ описаний у творах української літератури? Київ у піснях Окрім пісні Dzidzio «У-у-у, я так Хрещатик люблю» (вона була в рекламі морозива), натхненницького треку ONUKA «Місто» і вічного «Київського вальсу» Малишка і Майбороди, є ще пару композицій, що асоціюються в мене з нашою столицею. 1) «Хрещатик» Павла Зіброва Безумовний хіт про Київ - пісня Павла Зіброва "Хрещатик" (1994 року з'явився кліп на неї).  Ця композиція стала неофіційним гімном столиці і прославила співака. Текст до неї створив поет...

Іван Нечуй-Левицький  «Запорожці»  (скорочено) Дія відбувається над Дніпром, коло села Старий Кодак.  Оповідання розпочинається зі знайомства з Карпом Летючим, молодим лоцманом, потомком славних запорожців, який, попри свою молодість, був вправним керманичем човна. Він знав всі пороги на Дніпрі, легко переводив байдаки й плоти через них. Одного разу приплив великий байдак багатого купця, який попросив перевести його судно через пороги. Лоцманський отаман послав із ним Карпа Летючого як одного з найкращих керманичів. Перед відходом отаман Іван Музика пообіцяв Карпові віддати за нього свою доньку Олесю, коли той повернеться. Легко оминувши Кодацький, Звонецький, Сурський, Лохманський пороги, Карпо був щасливий. Однак попереду стояв Дід (Ненаситець). Байдак уже був спрямований на хід і летів, як стріла, однак вітер дмухнув збоку судна і велика сила знесла його вбік. Вода вхопила байдак і розбила його. Карпо прокинувся і побачив, що він лежить на скелі. Усе здавалося сном. Дв...

Григорій Савич — найзагадковіша постать у літературі й філософії. Що про нього ми знаємо? Мандрівний філософ. 500 гривень. Харківський пед. Максимум — ідея "сродної праці" в байці "Бджола та Шершень". Усе... Проте якщо заглибитися, то можна накопати чимало цікавих фактів про харківського гіпстера. 🔰 Уже в 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Грав на музичних інструментах, мав чудовий голос, вчив мови. 🔰 Як учитель Харківського колегіуму мав власну систему оцінювання. Замість балів він описував своїх учнів так: "весьма туп", "сущий бестолковщина", "весьма остр", "зверок вострое" (тобто хапає знання на льоту), "весьма понят", "туповат", "туп", "негоден", "не понят" тощо. Але учні його любили, незважаючи на це 😊 🔰 1741 року він пройшов конкурсний відбір у Глухові і потрапив у придворну капелу російської імператриці Єлизавети. Однак утік звідти через небажання брати...

Навесні в Україні починається флешмоб чи то пак челендж — хто раніше посадить картоплю. Тьотя Тамара єхидно питає сусідку: «А ви вже посадили картоплю? Ти шо, ми ми ще в лютому обсадилися…» 😀 І в такому разі кожна порядна господиня прискорює свого ненаглядного копача… «Шоб до майських картошку повкидали!» Війна вигнала багатьох містян у села, де якраз гаряча пора на городах. Скільки жартів про бабусьок й саджання бульби було в історіях баби Нюсі ( @viktoriia__ilchuk ). Сьогодні важко уявити, як би ми жили без картоплі? Їли б лише кутю, тетерю, путрю та книші, як наші предки? Ніхто вже й не здогадується про те, що картопля не входила до раціону наших пращурів. Вона широко почала вживатися в Україні в кінці 19 століття. Ми їмо «картоху» всього 150-200 років! До Європи химерна квітка з підземними плодами була завезена з Південної Америки у другій половині XVI століття іспанцями. Новинки боялись, бо вона (о Боже!) росла в землі й мала отруйні ягідки на кущах. А коли 1785 року за...