«Хто не піде на Купало, Щоб йому ноги поламало!» — ось як треба зазивати людей на івенти. А якщо розібратися, то найбільше народу, велике гуляння в нас на Івана Купала було. Там ставок, там вогнище, шашлик, жива музика з райцентру, батьки десь у компанії друзів, а ти зі своїми дружбанами бігаєш поміж усього цього дійства. Потім пізно вертаємось додому… А раніше трохи не так було. Принаймні в книжках пишуть, що святкування Купала — то самі обряди й ритуали. Купа роботи! Сплети вінок, прикрась гільце, збери дрова на багаття. Пусти вінок у ставок, розламай гільце, викинь його у воду чи спали, поплигай над вогнищем та ще й худобу приведи (хай теж буде здорова й корова). Обмотай колесо з воза соломою, підпали його, спусти цей «сонцеворот» згори донизу, бажано у воду. Одне питання: а коли шашлик? А його не буде! Ще треба знайти квітку папороті, зібрати чарівне зілля для Андрія, Петра й Грицька. Ну й помолитися всім богам, щоб урожай був нормальний. Фух… Ох, забули покупатися для очищенн...