Ukrainika

 Назви предметів посуду українською мовою. Вилка — вид е лка. Кувшин — гл е чик. Доска — д о щечка. Друшлаг — друшляк. Кофейник — к а вник. Графин — кар а фа. Кастрюля — каструля. Ложка — ложка. Тарелка — миска (тарілка). Нож — ніж. Салфетка — серветка. Солонка — сільн и ця. Решето — сито (р е шето). Стакан — склянка. Бокал — келих. Трубочка — солом и нка. Поднос — таця. Тёрка — терт у шка. Сахарница — цукорниця. Кружка, чашка — чашка, горнятко.

Сьогодні одне з головних свят для всіх українців  —  День захисників та захисниць України! Дякуємо кожному і кожній за мужність, витримку та стійкість! Вітальна листівка з Днем захисників і захисниць України Фемінітиви в армії Фразеологізми з військової справи У чому відмінність між словами воєнний, військовий і воїнський? Багато солдати чи солдатів? Захисник чи захистник?

  🍄 Фразеологізми про гриби: • Дешевший від грибів — дуже дешевий, безкоштовний. • Як гриби після (по) дощу — багато. 🍄 Українські прислів’я і приказки про гриби: • Де дуби, там і гриби. • Де один грибок, там цілий вінок. • Жди, грибе, може, тебе хтось здибле. • І гриба знайти треба мати щастя. • Їж борщ з грибами і держи язик за зубами. • Назвався грибом — лізь у кошик. • Не тепер по гриби ходить, а восени, як будуть родить. • Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться. 🍄 Українські народні прикмети про гриби: • Багато грибів восени — чекай неврожаю. • Добре вродили опеньки — буде врожай жита наступного року. • Жнуть жито — починається другий збір підберезників. • З’явився в полі колос — чути грибників голос. • З’явився перший туман — іди по гриби. • З’явились опеньки — скінчилось літо. • Зацвіла калина, шипшина й суниці — скоро з’являться сироїжки. • Колоситься жито — починають траплятися підберезники й білі. • Літо з дощами — осінь з грибами. • Пізнє цвітіння ...

У новому випуску "Вивчай українську з Харковом" пропонуємо вам ознайомитися з окремими представниками нашої флори🍀. Знаємо, що ви, обов'язково, дізнаєтеся щось новеньке.  А на додаток, пропонуємо збірку фразеологізмів на цю тему: 🥱 плювати з високого дерева — не варто зважати на що-небудь; 😎 не бачити за деревами лісу — не помічати за дрібним основного; 🤜 дати (всипати) березової каші — побити кого-небудь різками; вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь; 😵 дати дуба — померти чи загинути; 🏃‍♀ ставати дуба (дубом) — підніматися догори, сторч; 🤡 груші на вербі — безглузда вигадка; 👎 золоті верби ростуть — нічого путнього не виходить; 😻 як чорт у суху грушу (у стару вербу) — дуже сильно (закохатися); 🙅‍♂ як виросте гарбуз на вербі — уживається як категоричне заперечення змісту висловленого; 😖 мов осика на вітрі — дуже сильно тремтіти.

Cижу чи сидю? Як би ви сказали? Ні те, ні інше! Правильно говорити сиджу. Однак зараз ми всі об'єднались і не сидимо без діла. Кожен робить свою справу. Чергування приголосних в 1 особі дієслів В українській мові в дієсловах теперішнього та минулого часу у деяких приголосних відбувається чергування. Гортайте карусель і дізнайтесь, як правильно вживати окремі дієслова на прикладі сміливих українців! Чергування приголосних в 1 особі дієслів Плакат "Я таксистка. Я вожу!" Плакат "Я пекар. Я напечу!" Плакат "Я волонтер. Я допоможу!" Плакат "Я перукарка. Я підстрижу!" Плакат "Я бізнесмен. Я доначу на ЗСУ!" Плакат "Я військовий. Я захищу!" Плакат "Я Україна. Я переможу!" Цікаво, що в українській мові є слово переможу, яке передає всю нашу впевненість у майбутньому!

  Сьогодні в Україні відзначають свято — День фізичної культури і спорту, яке припадає на другу суботу вересня. Тому саме на цю тему ми підготували черговий відеоролик нашої, вже постійної, рубрики "Вивчай українську з Харковом" та пропонуємо поповнити Ваш словничок такими словами: 💪 бодибíлдинг, а не «бодібілдинг»; ⛸ ковзаня‌р, а не «конькобіжець»; ⛳️ кутови‌й, а не «угловий»; ♟ піша‌к, а не «пешка»; 🤾 стрибки‌, а не «прижки»; 🚣‍♀ чо‌вен, а не «лодка»; 🥇 шахівни‌ця, а не «шахматна доска»; 🙎‍♀ шахі‌ст(ка), а не «шахматист(ка)». Ще більше слів дивіться у нашому відео.

Читаючи історії про міста Харківщини, ми можемо знайти інформацію про те, що їх усі заснували наші козаки… Тому Слобожанщина — це Україна, тут сумнівів нема. Цікаво лиш, чому саме такі назви в населених пунктах. Я пошукав і з вами ділюсь. Етимологія назви м. Балаклія Етимологія назви м. Куп'янськ Етимологія назви смт Борова Етимологія назви м. Чугуїв Етимологія назви м. Дергачі Етимологія назви м. Ізюм Етимологія назви смт Печеніги

 «Слово – полова, але огонь в одежі слова...» (Іван Франко). Мовленнєвий потік автоматичний. Коли ми говоримо, не задумуємось про слова та їхні значення. Однак, пригледівшись до слова, можна розкрити психологію цілого народу, його спосіб мислення та світогляд. Погортайте і розгляньте декілька українських слів у порівнянні з "сусідськими". На них можна побачити той невидимий, невідчутний наліт — ментальний код, закладений предками-носіями. Маленький приклад різниці в ментальних кодах: слово "жена" (здатна до дітонародження) — це назва за функцією, утилітарною особливістю, а ось "дружина" (друг, товариш) стосується духовного світу, чуттєвості, якостей людини. Так, мовне питання розколює. Розколює тих, хто і так має різні світобачення. Але мова і єднає. Єднає тих, хто хоче цієї єдності і прагне її.

Харків — місто торгівлі. Саме в нашому місті є найбільший ринок в Україні та Східній Європі — "Барабашово". Відомі й наші "Кінний ринок", "Лоск", "Центральний ринок", "Книжковий ринок" та багато-багато інших. Сьогодні ми вивчимо назви одягу, які точно можна купити тільки в Харкові! Як перекласти носки в клетку українською мовою? Картаті шкарпетки. Як перекласти шелковые чулки українською мовою? Шовкові панчохи. Як перекласти резиновые сапоги українською мовою? Гумові чоботи. Як перекласти юбка в полоску українською мовою? Смугаста спідниця. Як перекласти шерстяная стелька українською мовою? Вовняна устілка. Як перекласти кружевной воротник українською мовою? Мереживний комірець. Як перекласти хлопковая рубашка українською мовою? Бавовняна сорочка. Як перекласти бархатные пуговицы українською мовою? Оскамитові ґудзики. Як перекласти красные бусы українською мовою? Червоне намисто. Як перекласти пестрый плащ українською мовою? Строкатий п...

Харків славиться своїми талантами. Сьогодні, 4 серпня, відзначаємо день народження відомого модерніста – Бориса Косарева, худож­­ника театру, графіка, живописця, фотографа й педагога. Косарев розпочинав свою кар'єру в буремні часи війн, революцій, що вплинуло на його світовідчуття. У його творчості чимало звернень до народних мотивів. 🖌 У 1911 році вступив в Художньо-ремісничу навчальну майстерню декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Його товаришами по школі були Г. Цапок, В. Єрмілов. 🖌 У 1915 році Косарев без іспитів був зарахований до Харківського художнього училища. 🖌 У 1916 році заснував авангардне об’єднання «Спілка семи», які творили в стилі кубофутуризму. 🖌 Косарев є одним із «батьків» української школи театрально-декораційного мистецтва, його найвидатніші роботи виконані в дусі авангарду. Працював художником у театрах Харкова, Одеси, Львова. Оформив вистави «Мар­­ко в пеклі» І. Кочерги, «За дво­­ма зайцями» М. Старицького (обидві – 1928), «Мартин Б...

  «МИКОЛА ДЖЕРЯ» Повість Присвячується М. В. Лисенкові І Дія відбувається на Васильківщині коло річки Раставиці в селі Вербівці у родині Петра Джері. Його молодому сину Миколі вже пора одружуватись, тому його мати Маруся Джериха ніяк не нахвалить свого одинака перед іншими молодицями. Ті радять оженити сина з Варкою — дочкою одного вербівського багатиря. Однак Миколі сподобалась незнайома дівчина, що брала неподалік нього воду. Її краса полонила юного Джерю. Увечері, коли молодь повиходила на вулицю, Микола почув, що в Кавунів з’явилась нова наймичка. Він здогадався, що мова йшла про вподобану ним дівчину. Проте того вечора вона так і не вийшла до вулиці. Наступного дня він зустрів її, коли йшов на працювати панський лан. Микола взнав, що її звали Нимидорою. Хлопець став жати коло неї. У розмові, довірившись Джері, дівчина розказала, що сама родом зі Скрипчинців, батьки повмирали, а її виховував дядько з лютою дядиною, від якої натерпілася всякого лиха. Підрісши, Нимидора пра...

Літо! І наш славний Харків продовжує цвісти навіть у ці буремні часи. На всіх грядках охайно висаджені квіти руками вмілих міських господинь і господарів. Пропонуємо сьогодні вивчити назви квітів українською. Астра - айстра Могильник - барвінок Анютины глазки - бр а тки Василёк - волошка Георгина - жоржина Герань - калачик Ландыш - конвалія Гладиолус - косарики Наструция - красоля Одуванчик - кульбаба Кувшинка - латаття Календула - нагідки Папоротник - папороть Ирис - півники Пион - півонія Пролеска - пролісок Маргаритка - стокротка Роза - троянда Бархатцы - чорнобривці Аромати яких квітів нагадують вам про рідне місто? Що росте біля вашого вікна?

Яків Щоголів (1824 — 1898) — один із представників харківської школи романтизму. Автор писав про історичне минуле України часів козаччини, життя й традиції простих українців, красу слобожанської природи. Коли Щоголів вступав у Харківський імператорський університет на юридичний факультет, професори Iзмаїл Срезневський та Амвросій Метлинський звернули увагу на молодого поета й умовили його перейти на філологічний факультет. Після навчання в університеті Яків Щоголів працював канцеляристом у міських службах, отримав чин колезького секретаря. Якийсь час Щоголів обіймав посаду секретаря Харківської міської думи. Перебуваючи на цій посаді, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною. Після весілля подружжя мешкало за адресою вул. Коцарська, 35 (за сучасною нумерацією). Цей будинок відвідували багато відомих на той час гостей. Саме тут Щоголів написав більшість своїх творів. Хоч творчий здобуток поета не такий великий — дві збірки — «Ворскло» і «Слобожанщина», його поезії поширюв...

Продовжуємо наші лексичні хвилинки! Сьогодні у свій словниковий кошик ми покладемо назви овочів (або горόдини).  Баклажан - баклажан Свекла - буряк Тыква - гарбуз Горох - горох Кабачок - кабачок Капуста - капуста Картофель - картопля Фасоль - квасоля Укроп - кріп Кукуруза - кукурудза Морковь - морква Огурец - огірок Петрушка - петрушка Помидор - помідор Перец - перець Редис - редиска Редька - редька Репа - ріпа Сельдерей - селера Цветная капуста - цвітна капуста Лук - цибуля Чеснок - часник Щавель - щавель Найлегший літній салат робимо із помідорів, огірків, редиски й цибулі. А готуючи, ви задумувались, яке походження мають ці слова? Ми вам розкажемо. 👉 У помідора італійська назва — помо д’оро — перекладається як «яблуко із золота». Французи, звісно, назвали цей плід «яблуком кохання» — пом д’амур 🥰 👉 А ось огірок має грецьку назву. У мові еллінів агурос — «недозрілий», адже огірки їдять саме недозрілими, коли вони ще зелені. 👉 Редиска походить від латинського слова радікс — «к...

 «Хто не піде на Купало, Щоб йому ноги поламало!» — ось як треба зазивати людей на івенти. А якщо розібратися, то найбільше народу, велике гуляння в нас на Івана Купала було. Там ставок, там вогнище, шашлик, жива музика з райцентру, батьки десь у компанії друзів, а ти зі своїми дружбанами бігаєш поміж усього цього дійства. Потім пізно вертаємось додому… А раніше трохи не так було. Принаймні в книжках пишуть, що святкування Купала — то самі обряди й ритуали. Купа роботи! Сплети вінок, прикрась гільце, збери дрова на багаття. Пусти вінок у ставок, розламай гільце, викинь його у воду чи спали, поплигай над вогнищем та ще й худобу приведи (хай теж буде здорова й корова). Обмотай колесо з воза соломою, підпали його, спусти цей «сонцеворот» згори донизу, бажано у воду. Одне питання: а коли шашлик? А його не буде! Ще треба знайти квітку папороті, зібрати чарівне зілля для Андрія, Петра й Грицька. Ну й помолитися всім богам, щоб урожай був нормальний. Фух… Ох, забули покупатися для очищенн...