Ukrainika

  «Афонський пройдисвіт» Оповідання  (Короткий зміст) І Ця історія сталася навесні, після Великодня, в одному з київських монастирів.  Грек Христофор Хрисанфович Копронідос, що затесався до гурту священників, був справжнім пройдисвітом. Він дурив селян, продаючи їм ніби священні камінці, образи, хрестики і воду. Тепер аферисту забажалося «більшої риби» — його зацікавили київські благочестиві отці, що служили при монастирях чорноризцями, — Палладій, Ісакій, Єремія та Тарасій. Розпитавши про ченців у їхніх келійників, Христофор вирішує «закинути мережі» на отця Палладія. ІІ Завітавши до Палладія з дарами в монастир, Копронідос умудрився побувати в монашій келії. Його запросив сам священнослужитель, адже дорогий гість пообіцяв зробити вартісну пожертву на храм. У той час до Палладія зайшли отці Ісакій і Єремія, тихі і смирні за своєю натурою. Згодом у двері вривається невгамовний Тарасій. За обідом ченці скаржаться Копронідосу, що сучасні прихожани стали дуже скупими. Копрон...

26 квітня 1986 р. напередодні першотравневих свят сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка забрала сотні людських життів, багатьох людей залишила без рідної домівки, спустошила навколишні землі, забруднила річки. Колишнє керівництво СРСР спочатку намагалося приховати масштаб трагедії. Перше повідомлення про аварію на ЧАЕС у пресі з’явилося лише 29 квітня 1986 р. Мій дідусь теж брав участь у ліквідації, однак я мало що знаю від нього (він помер у 45 років, через 14 років після аварії). Думаю, вона зламала його життя. Нині ми вже в темі: принаймні подивилися серіал про Чорнобиль, грали в S.T.A.L.K.E.R. І як же можна забути День цивільної оборони, коли вся школа на уроках висипалася на подвір'я і прогулювала урок у марлевих пов'язках... Українські поети і письменники порушували проблеми екології у своїх творах, також описували гуманітарну катастрофу через переселення мешканців із зони. Чимало творів на цю тему є у Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Бориса Олійника...

 У «Кайдашевій сім'ї» є персонаж — баба Палажка (схожа на провідницю Вєрку Сердючку, хоча... там всі на неї схожі через сварливость і комічність). Однак Палажка була дуже богомольною, вона ходила до Києва в Лавру і вірила, що «як хто істиме щороку в Києві паску, та ще й умре на великоднім тижні, той піде просто в рай, бо на великоднім тижні царських врат не зачиняють, і в церкві, і в раю; душа через царські врата так і полетить просто в рай». Вам у дитинстві не казали, що якщо спробувати 12 різних пасок і загадати бажання, то воно обов'язково здійсниться? У Біблії нічого не сказано про паску і про яйця. Ці символи прийшли до нас із часів язичництва. Давні українці були хліборобами, і тому свята в них пов'язувалися з порою року. Навесні пробуджується природа. Звичайно ж, час закликати родючість! Так ось у язичників здобний стовпець — це фалічний символ, що уособлює чоловіче начало. Що означає біла поливка, сподіваюсь, пояснювати не треба? Приготування паски — сакральне дійст...

Скоро Великдень (він же свято воскресіння Ісуса Христа). Ми любимо його з дитинства. Більше, мабуть, любимо тільки злизувати з паски глазур. Це свято, звісно, пов'язане із християнською релігією, але його атрибути (яйця, паска, верба) роблять нас ще тими язичниками (це слово з’явилось не через те, що ми злизуємо глазур язиком). Коротше: коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь, він знищив давню віру свого народу в сили природи (ѩзыкъ — значить «народ», «плем'я»). Щоб платники податків охочіше приймали нового Бога, князь постарався. Християнські храми будувались на місці капищ, а нові свята наклалися на старі (так у день язичницького свята Купайла почали відзначати іменини Івана). Великдень же має багато спільного із язичницьким святом рівнодення. Сьогодні свято Пасхи - це сплав нової релігії і старих народних (язичницьких) традицій. * Великодній кошик — це жертвоприношення. Предки задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали з їжею. Тепер замість цього ми освяч...

Why, my words, aren’t you cold steel, tempered metal, Striking off sparks in the thick of the battle? Why not a sword so relentless and keen That all our foes’ heads would be cut off clean?   You, my true words, I have tested for action, Ready to draw and demand satisfaction; Though, with the drawing, my heart’s blood will flow — And the blade miss the black hearts of the for.   I’ll hone an edge on my blade so brilliant! With talent and skill make a weapon resilient. Then on the wall I shall mount it up high, Pleasing to others but making me sigh.   My words, you’re all that I have for a weapon. One must live, and not both of us die in oblivion! Others will use you far better, my words — Killing the foe with my glittering sword.   It will be my sword to sever all shackles, Through tyrants’ strongholds, its lightning will crackle. And other swords will join in its brave song — Free speech will then to those new times belong.   Strong-willed avengers will pick up...

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...

Сьогодні, мабуть, немає людини, яка б не чула пісні про червону калину і славну Україну. Так, це вічний хіт, бо співали його ще козаки за часів Богдана Хмельницького. Очевидно, у смутні часи ця пісня надихала не одне покоління українських воїнів. Нового дихання «Калині» надав Андрій Хливнюк (фронтмен "Бумбоксу"), якому акомпонували (увага!) самі Pink Floyd. На їхній сторінці в Youtube Music цей трек перегнав навіть легендарну "Another brink in the wall"! У школі ми з 6-класниками вчимо пісню "Ой у лузі червона калина..." як гімн українських січових стрільців, але її історія з XVII століття. Тоді вона була частиною козацької пісні «Розлилися круті бережечки». У часи національно-визвольних змагань в 1914 році режисер львівського театру «Руська Бесіда» Степан Чарнецький поставив трагедію «Сонце Руїни» про гетьмана Дорошенка. За фінальну пісню він узяв «Розлилися круті бережечки», змінивши текст і мелодію. Пісню почув чотар [командир взводу] Українських Січови...