Ukrainika

  «МИКОЛА ДЖЕРЯ» Повість Присвячується М. В. Лисенкові І Дія відбувається на Васильківщині коло річки Раставиці в селі Вербівці у родині Петра Джері. Його молодому сину Миколі вже пора одружуватись, тому його мати Маруся Джериха ніяк не нахвалить свого одинака перед іншими молодицями. Ті радять оженити сина з Варкою — дочкою одного вербівського багатиря. Однак Миколі сподобалась незнайома дівчина, що брала неподалік нього воду. Її краса полонила юного Джерю. Увечері, коли молодь повиходила на вулицю, Микола почув, що в Кавунів з’явилась нова наймичка. Він здогадався, що мова йшла про вподобану ним дівчину. Проте того вечора вона так і не вийшла до вулиці. Наступного дня він зустрів її, коли йшов на працювати панський лан. Микола взнав, що її звали Нимидорою. Хлопець став жати коло неї. У розмові, довірившись Джері, дівчина розказала, що сама родом зі Скрипчинців, батьки повмирали, а її виховував дядько з лютою дядиною, від якої натерпілася всякого лиха. Підрісши, Нимидора пра...

Літо! І наш славний Харків продовжує цвісти навіть у ці буремні часи. На всіх грядках охайно висаджені квіти руками вмілих міських господинь і господарів. Пропонуємо сьогодні вивчити назви квітів українською. Астра - айстра Могильник - барвінок Анютины глазки - бр а тки Василёк - волошка Георгина - жоржина Герань - калачик Ландыш - конвалія Гладиолус - косарики Наструция - красоля Одуванчик - кульбаба Кувшинка - латаття Календула - нагідки Папоротник - папороть Ирис - півники Пион - півонія Пролеска - пролісок Маргаритка - стокротка Роза - троянда Бархатцы - чорнобривці Аромати яких квітів нагадують вам про рідне місто? Що росте біля вашого вікна?

Яків Щоголів (1824 — 1898) — один із представників харківської школи романтизму. Автор писав про історичне минуле України часів козаччини, життя й традиції простих українців, красу слобожанської природи. Коли Щоголів вступав у Харківський імператорський університет на юридичний факультет, професори Iзмаїл Срезневський та Амвросій Метлинський звернули увагу на молодого поета й умовили його перейти на філологічний факультет. Після навчання в університеті Яків Щоголів працював канцеляристом у міських службах, отримав чин колезького секретаря. Якийсь час Щоголів обіймав посаду секретаря Харківської міської думи. Перебуваючи на цій посаді, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною. Після весілля подружжя мешкало за адресою вул. Коцарська, 35 (за сучасною нумерацією). Цей будинок відвідували багато відомих на той час гостей. Саме тут Щоголів написав більшість своїх творів. Хоч творчий здобуток поета не такий великий — дві збірки — «Ворскло» і «Слобожанщина», його поезії поширюв...

Продовжуємо наші лексичні хвилинки! Сьогодні у свій словниковий кошик ми покладемо назви овочів (або горόдини).  Баклажан - баклажан Свекла - буряк Тыква - гарбуз Горох - горох Кабачок - кабачок Капуста - капуста Картофель - картопля Фасоль - квасоля Укроп - кріп Кукуруза - кукурудза Морковь - морква Огурец - огірок Петрушка - петрушка Помидор - помідор Перец - перець Редис - редиска Редька - редька Репа - ріпа Сельдерей - селера Цветная капуста - цвітна капуста Лук - цибуля Чеснок - часник Щавель - щавель Найлегший літній салат робимо із помідорів, огірків, редиски й цибулі. А готуючи, ви задумувались, яке походження мають ці слова? Ми вам розкажемо. 👉 У помідора італійська назва — помо д’оро — перекладається як «яблуко із золота». Французи, звісно, назвали цей плід «яблуком кохання» — пом д’амур 🥰 👉 А ось огірок має грецьку назву. У мові еллінів агурос — «недозрілий», адже огірки їдять саме недозрілими, коли вони ще зелені. 👉 Редиска походить від латинського слова радікс — «к...

 «Хто не піде на Купало, Щоб йому ноги поламало!» — ось як треба зазивати людей на івенти. А якщо розібратися, то найбільше народу, велике гуляння в нас на Івана Купала було. Там ставок, там вогнище, шашлик, жива музика з райцентру, батьки десь у компанії друзів, а ти зі своїми дружбанами бігаєш поміж усього цього дійства. Потім пізно вертаємось додому… А раніше трохи не так було. Принаймні в книжках пишуть, що святкування Купала — то самі обряди й ритуали. Купа роботи! Сплети вінок, прикрась гільце, збери дрова на багаття. Пусти вінок у ставок, розламай гільце, викинь його у воду чи спали, поплигай над вогнищем та ще й худобу приведи (хай теж буде здорова й корова). Обмотай колесо з воза соломою, підпали його, спусти цей «сонцеворот» згори донизу, бажано у воду. Одне питання: а коли шашлик? А його не буде! Ще треба знайти квітку папороті, зібрати чарівне зілля для Андрія, Петра й Грицька. Ну й помолитися всім богам, щоб урожай був нормальний. Фух… Ох, забули покупатися для очищенн...

Літо! Пора солодких фруктів і соковитих ягід. Як вони називаються українською, дізнаєтеся з цього відеоуроку.  Крыжовник - аґрус Брусника - брусниця Вишня - вишня Боярышник - глід Груша - груша Клюква - журавлина Арбуз - кавун Голубика - лохина Малина - малина Ежевика - ожина Клубника - полуниця Красная смородина - порічка Слива - слива Смородина - смородина Земляника - суниця Черника - чорниця Шелковица - шовковиця Яблоко - яблуко Напишіть у коментарях, про які слова почули вперше.

Григорій Квітка-Основ’яненко – відомий харків’янин, нащадок козацького роду, який жодного разу за своє життя не виїжджав з Харкова далі, ніж його околиці. Принаймні так говорять дослідники. У молоді роки Григорій мріяв стати священником, а згодом поринув у світське життя — опікувався театром, працював суддею, любив спілкуватися з простими людьми, хоч сам був дворянського роду. Свої перші оповідання він видавав під псевдонімом Грицько Основ’яненко. Цим іменем Квітка демонстрував усім, що він українець зі слободи Основа. Зараз це район міста Харкова. За своє життя Квітка-Основ’яненко створив близько 80 прозових і драматичних творів українською, не здогадуючись, який внесок зробив цим для розвитку літературної мови. Оскільки харківський автор першим в нашій історії створив оповідання та повісті звичайною народною мовою, його називають «батьком української прози». Він прагнув довести скептикам, що українська — це окрема мова, якою можна створювати оригінальні твори. Ми знаємо його хитрого ...

Скільки освідчень Києву сьогодні в мене в стрічці! Нещодавно з @itsmeteach згадували наші пригоди в українській столиці. Дійшли висновку, що любимо Київ за його історію, що супроводжує тебе на кожному кроці. Київ — це любов. Версії про походження назви міста Києва Познаходив, що цікавого є в нашій літературі про це місто. Гортайте! Щоправда, тут тільки 1% від усього написаного. Цікавих історій безліч! Київ у житті та творчості Ліни Костенко Трагічна історія річки Почайна Як Київ описаний у творах української літератури? Київ у піснях Окрім пісні Dzidzio «У-у-у, я так Хрещатик люблю» (вона була в рекламі морозива), натхненницького треку ONUKA «Місто» і вічного «Київського вальсу» Малишка і Майбороди, є ще пару композицій, що асоціюються в мене з нашою столицею. 1) «Хрещатик» Павла Зіброва Безумовний хіт про Київ - пісня Павла Зіброва "Хрещатик" (1994 року з'явився кліп на неї).  Ця композиція стала неофіційним гімном столиці і прославила співака. Текст до неї створив поет...

Іван Нечуй-Левицький  «Запорожці»  (скорочено) Дія відбувається над Дніпром, коло села Старий Кодак.  Оповідання розпочинається зі знайомства з Карпом Летючим, молодим лоцманом, потомком славних запорожців, який, попри свою молодість, був вправним керманичем човна. Він знав всі пороги на Дніпрі, легко переводив байдаки й плоти через них. Одного разу приплив великий байдак багатого купця, який попросив перевести його судно через пороги. Лоцманський отаман послав із ним Карпа Летючого як одного з найкращих керманичів. Перед відходом отаман Іван Музика пообіцяв Карпові віддати за нього свою доньку Олесю, коли той повернеться. Легко оминувши Кодацький, Звонецький, Сурський, Лохманський пороги, Карпо був щасливий. Однак попереду стояв Дід (Ненаситець). Байдак уже був спрямований на хід і летів, як стріла, однак вітер дмухнув збоку судна і велика сила знесла його вбік. Вода вхопила байдак і розбила його. Карпо прокинувся і побачив, що він лежить на скелі. Усе здавалося сном. Дв...

Григорій Савич — найзагадковіша постать у літературі й філософії. Що про нього ми знаємо? Мандрівний філософ. 500 гривень. Харківський пед. Максимум — ідея "сродної праці" в байці "Бджола та Шершень". Усе... Проте якщо заглибитися, то можна накопати чимало цікавих фактів про харківського гіпстера. 🔰 Уже в 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Грав на музичних інструментах, мав чудовий голос, вчив мови. 🔰 Як учитель Харківського колегіуму мав власну систему оцінювання. Замість балів він описував своїх учнів так: "весьма туп", "сущий бестолковщина", "весьма остр", "зверок вострое" (тобто хапає знання на льоту), "весьма понят", "туповат", "туп", "негоден", "не понят" тощо. Але учні його любили, незважаючи на це 😊 🔰 1741 року він пройшов конкурсний відбір у Глухові і потрапив у придворну капелу російської імператриці Єлизавети. Однак утік звідти через небажання брати...

Навесні в Україні починається флешмоб чи то пак челендж — хто раніше посадить картоплю. Тьотя Тамара єхидно питає сусідку: «А ви вже посадили картоплю? Ти шо, ми ми ще в лютому обсадилися…» 😀 І в такому разі кожна порядна господиня прискорює свого ненаглядного копача… «Шоб до майських картошку повкидали!» Війна вигнала багатьох містян у села, де якраз гаряча пора на городах. Скільки жартів про бабусьок й саджання бульби було в історіях баби Нюсі ( @viktoriia__ilchuk ). Сьогодні важко уявити, як би ми жили без картоплі? Їли б лише кутю, тетерю, путрю та книші, як наші предки? Ніхто вже й не здогадується про те, що картопля не входила до раціону наших пращурів. Вона широко почала вживатися в Україні в кінці 19 століття. Ми їмо «картоху» всього 150-200 років! До Європи химерна квітка з підземними плодами була завезена з Південної Америки у другій половині XVI століття іспанцями. Новинки боялись, бо вона (о Боже!) росла в землі й мала отруйні ягідки на кущах. А коли 1785 року за...

  «Афонський пройдисвіт» Оповідання  (Короткий зміст) І Ця історія сталася навесні, після Великодня, в одному з київських монастирів.  Грек Христофор Хрисанфович Копронідос, що затесався до гурту священників, був справжнім пройдисвітом. Він дурив селян, продаючи їм ніби священні камінці, образи, хрестики і воду. Тепер аферисту забажалося «більшої риби» — його зацікавили київські благочестиві отці, що служили при монастирях чорноризцями, — Палладій, Ісакій, Єремія та Тарасій. Розпитавши про ченців у їхніх келійників, Христофор вирішує «закинути мережі» на отця Палладія. ІІ Завітавши до Палладія з дарами в монастир, Копронідос умудрився побувати в монашій келії. Його запросив сам священнослужитель, адже дорогий гість пообіцяв зробити вартісну пожертву на храм. У той час до Палладія зайшли отці Ісакій і Єремія, тихі і смирні за своєю натурою. Згодом у двері вривається невгамовний Тарасій. За обідом ченці скаржаться Копронідосу, що сучасні прихожани стали дуже скупими. Копрон...

26 квітня 1986 р. напередодні першотравневих свят сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка забрала сотні людських життів, багатьох людей залишила без рідної домівки, спустошила навколишні землі, забруднила річки. Колишнє керівництво СРСР спочатку намагалося приховати масштаб трагедії. Перше повідомлення про аварію на ЧАЕС у пресі з’явилося лише 29 квітня 1986 р. Мій дідусь теж брав участь у ліквідації, однак я мало що знаю від нього (він помер у 45 років, через 14 років після аварії). Думаю, вона зламала його життя. Нині ми вже в темі: принаймні подивилися серіал про Чорнобиль, грали в S.T.A.L.K.E.R. І як же можна забути День цивільної оборони, коли вся школа на уроках висипалася на подвір'я і прогулювала урок у марлевих пов'язках... Українські поети і письменники порушували проблеми екології у своїх творах, також описували гуманітарну катастрофу через переселення мешканців із зони. Чимало творів на цю тему є у Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Бориса Олійника...