Ukrainika

  «Афонський пройдисвіт» Оповідання  (Короткий зміст) І Ця історія сталася навесні, після Великодня, в одному з київських монастирів.  Грек Христофор Хрисанфович Копронідос, що затесався до гурту священників, був справжнім пройдисвітом. Він дурив селян, продаючи їм ніби священні камінці, образи, хрестики і воду. Тепер аферисту забажалося «більшої риби» — його зацікавили київські благочестиві отці, що служили при монастирях чорноризцями, — Палладій, Ісакій, Єремія та Тарасій. Розпитавши про ченців у їхніх келійників, Христофор вирішує «закинути мережі» на отця Палладія. ІІ Завітавши до Палладія з дарами в монастир, Копронідос умудрився побувати в монашій келії. Його запросив сам священнослужитель, адже дорогий гість пообіцяв зробити вартісну пожертву на храм. У той час до Палладія зайшли отці Ісакій і Єремія, тихі і смирні за своєю натурою. Згодом у двері вривається невгамовний Тарасій. За обідом ченці скаржаться Копронідосу, що сучасні прихожани стали дуже скупими. Копрон...

26 квітня 1986 р. напередодні першотравневих свят сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка забрала сотні людських життів, багатьох людей залишила без рідної домівки, спустошила навколишні землі, забруднила річки. Колишнє керівництво СРСР спочатку намагалося приховати масштаб трагедії. Перше повідомлення про аварію на ЧАЕС у пресі з’явилося лише 29 квітня 1986 р. Мій дідусь теж брав участь у ліквідації, однак я мало що знаю від нього (він помер у 45 років, через 14 років після аварії). Думаю, вона зламала його життя. Нині ми вже в темі: принаймні подивилися серіал про Чорнобиль, грали в S.T.A.L.K.E.R. І як же можна забути День цивільної оборони, коли вся школа на уроках висипалася на подвір'я і прогулювала урок у марлевих пов'язках... Українські поети і письменники порушували проблеми екології у своїх творах, також описували гуманітарну катастрофу через переселення мешканців із зони. Чимало творів на цю тему є у Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Бориса Олійника...

 У «Кайдашевій сім'ї» є персонаж — баба Палажка (схожа на провідницю Вєрку Сердючку, хоча... там всі на неї схожі через сварливость і комічність). Однак Палажка була дуже богомольною, вона ходила до Києва в Лавру і вірила, що «як хто істиме щороку в Києві паску, та ще й умре на великоднім тижні, той піде просто в рай, бо на великоднім тижні царських врат не зачиняють, і в церкві, і в раю; душа через царські врата так і полетить просто в рай». Вам у дитинстві не казали, що якщо спробувати 12 різних пасок і загадати бажання, то воно обов'язково здійсниться? У Біблії нічого не сказано про паску і про яйця. Ці символи прийшли до нас із часів язичництва. Давні українці були хліборобами, і тому свята в них пов'язувалися з порою року. Навесні пробуджується природа. Звичайно ж, час закликати родючість! Так ось у язичників здобний стовпець — це фалічний символ, що уособлює чоловіче начало. Що означає біла поливка, сподіваюсь, пояснювати не треба? Приготування паски — сакральне дійст...

Скоро Великдень (він же свято воскресіння Ісуса Христа). Ми любимо його з дитинства. Більше, мабуть, любимо тільки злизувати з паски глазур. Це свято, звісно, пов'язане із християнською релігією, але його атрибути (яйця, паска, верба) роблять нас ще тими язичниками (це слово з’явилось не через те, що ми злизуємо глазур язиком). Коротше: коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь, він знищив давню віру свого народу в сили природи (ѩзыкъ — значить «народ», «плем'я»). Щоб платники податків охочіше приймали нового Бога, князь постарався. Християнські храми будувались на місці капищ, а нові свята наклалися на старі (так у день язичницького свята Купайла почали відзначати іменини Івана). Великдень же має багато спільного із язичницьким святом рівнодення. Сьогодні свято Пасхи - це сплав нової релігії і старих народних (язичницьких) традицій. * Великодній кошик — це жертвоприношення. Предки задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали з їжею. Тепер замість цього ми освяч...

Why, my words, aren’t you cold steel, tempered metal, Striking off sparks in the thick of the battle? Why not a sword so relentless and keen That all our foes’ heads would be cut off clean?   You, my true words, I have tested for action, Ready to draw and demand satisfaction; Though, with the drawing, my heart’s blood will flow — And the blade miss the black hearts of the for.   I’ll hone an edge on my blade so brilliant! With talent and skill make a weapon resilient. Then on the wall I shall mount it up high, Pleasing to others but making me sigh.   My words, you’re all that I have for a weapon. One must live, and not both of us die in oblivion! Others will use you far better, my words — Killing the foe with my glittering sword.   It will be my sword to sever all shackles, Through tyrants’ strongholds, its lightning will crackle. And other swords will join in its brave song — Free speech will then to those new times belong.   Strong-willed avengers will pick up...

Повість «Дві московки» переносить читача в старе покріпачене село Момоти, задавлене злиднями, безземеллям і солдатчиною.  До старої Варки Хомихи повертається син, якого давно забрали в москалі на військову службу. Наступного дня молодий хлопець йде на свято до церкви, де зустрічає двох подруг — Ганну і Марину. Обидві дівчини закохуються у Василя й проводять із ним вечір на вулиці. Хлопець вражений красою двох дівчат, але його душа вже належить білявій Ганні.  Після другої пречистої Василь засилає старостів до Ганни Тихонівни. Марина заздрить, бо теж кохає Василя.  Водночас про Марину у селі ходив поговір про її неблагочестивість. Тому дівчина вирішує одружитися з першим, хто їй це запропонує, на зло всім людям. Тому відразу погодилась вийти за вже не молодого москаля. Молодиця страждає від тяжкого життя з нелюбом. Тому загадує йому ходити на роботу за 10 верст, щоб якомога рідше його бачити. За два роки по весіллю молоде подружжя народило сина Івася, зажило звичайним селя...

Сьогодні, мабуть, немає людини, яка б не чула пісні про червону калину і славну Україну. Так, це вічний хіт, бо співали його ще козаки за часів Богдана Хмельницького. Очевидно, у смутні часи ця пісня надихала не одне покоління українських воїнів. Нового дихання «Калині» надав Андрій Хливнюк (фронтмен "Бумбоксу"), якому акомпонували (увага!) самі Pink Floyd. На їхній сторінці в Youtube Music цей трек перегнав навіть легендарну "Another brink in the wall"! У школі ми з 6-класниками вчимо пісню "Ой у лузі червона калина..." як гімн українських січових стрільців, але її історія з XVII століття. Тоді вона була частиною козацької пісні «Розлилися круті бережечки». У часи національно-визвольних змагань в 1914 році режисер львівського театру «Руська Бесіда» Степан Чарнецький поставив трагедію «Сонце Руїни» про гетьмана Дорошенка. За фінальну пісню він узяв «Розлилися круті бережечки», змінивши текст і мелодію. Пісню почув чотар [командир взводу] Українських Січови...

1 розділ Четверо - Данило Лановий, Богдан Майстренко, Галка і її страус Футбол - лежали біля моря. Усім було нудно. Знічев'я друзі навіть почали сваритися. Аж тут їм назустріч до пірсу з моря мчав катер. 2 розділ З катера "Мангуст" вийшов чоловік у кашкеті і завів розмову з дітьми: розповів про катер і запропонував прогулятися морем на ньому. Першим на катер ступив птах. Водночас "Мангуст" рвонув від пірсу на повній швидкості, за ним у воду бухнувсь і Богдан, що тримав трос від катера в руках. 3 розділ Богдан, опинившись далеко від берега, боровся з хвилями, однак різкий розворот катера вирвав із рук хлопця мотузку. Майстренко вимушений був повертатися: поплив назад кролем. Данько запропонував звернутися до міліції. Та скоро катер знову з'явився на обрії. З нього вистрибнув викрадений страус і летів по воді, немов його щось несло. Однак на пірс птах перестрибнути боявся. Богдан знайшов вихід: він замахнувся на Галку і почав смикати її за коси. Бажаючи захист...

Климко - сирота. Він мешкає у бараці з дядьком Кирилом, машиністом паровоза. Однак з початком війни хлопчик залишається зовсім сам. Барак біля станції, у якому мешкав Климко, згорів від ворожих бомб, тому хлопчик вимушений облаштуватися в шахтній ваговій кімнаті. Разом з ним мешкає його друг Зульфат і вчителька Наталія Миколаївна з немовлям Олею.  Щоб вижити в голодні воєнні часи, Климко вирішує піти по сіль у місто Слов'янськ. Йому допомагає місцевий аптекар дід Бочонок, який дає гроші та сухарі в дорогу. На своєму шляху малолітній Климко пізнає чимало бід: холод, голод, облави поліцаїв і жорстокість людей, вимушених виживати в страшних умовах війни та окупації. Однак трапляються хлопчику і добрі люди: швець на базарі Слов'янська, тітка Марина, які допомагають йому, не жадаючи відплати. Повертаючись додому, несучи в руках молоко для Олі та сіль, Климко мріє, як зустріне Наталію Миколаївну, Зульфата. Однак у висілку в хлопця влучає патрон із автоматної черги,  і з клунку тонен...

Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» пов'язані між собою. Вони мов продовжують одна одну, відтворюючи початок Другої світової війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи. Обкладинка: Тютюнник Григір. Климко. Повість. Малюнки Василя Євдокименка. Видавництво дитячої літератури "Веселка", 1976 рік, 92 с. Повість «Климко» була опублікована у 1976 році. За цей твір та повість «Вогник далеко в степу» у лютому 1980 року Григору Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. В основі твору «Климко» — враження від походу дитини тяжкими дорогами війни. У «Климкові» описано часи окупації сходу України німецькими нацистами й італійськими фашистами. Тоді й відбувається небезпечний похід школяра по сіль, його голодування. Цей факт є автобіографічним: Григір Тютюнник теж два тижні зазнавав поневірянь, коли йшов додому на Полтавщину з Донбасу від дядька. Однак у творі немає точного відтворення подій із життя письменника. Герой повісті «Климко» йде в Слов'я...

Два незнайомці на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде. Ми по кутах, але так сильно прикуті. Тепер, лише ми, незнайомці на кухні. Просто скажи, Чому підходимо завжди до межі? Навіщо всі слова ховати в брехні? І якщо думаєш, що сенс не знайти, Чому ж не піти? І куди бігти, як розбиті ліхтарі? Є, що втрачати, коли всесвіт мій — це ти. Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи, Те, що тримаєм ми глибоко в собі. Два незнайомці на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде. Ми по кутах, але так сильно прикуті. Тепер, лише ми, незнайомці на кухні. Час, як пісок. В кімнаті дим, Як уві сні, ми знову удвох, але тут одні. За нашим вікном, як не крути, ми не разом І як нам далі бути? Поясни. І куди бігти, як розбиті ліхта...

  Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK. Меседж Whatsapp Запалить iPhone, Байдуже, верхній Іст-Сайд Або спальний район... І до біса цей хайп! Допоки світ спить, Вони Боні і Клайд, Вони Ненсі і Сід. Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK.  Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, OK, Дикий секс під інді-рок, OK. І до неба тільки крок, OK, OK. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Maybe sex, maybe rock. Таймінг ночі перевалив за екватор, Вiн надиктовує адресу в меню навiгатора; Ïм би — у iнше мiсто, бiльше нiчого не треба. Її втомлені очі кольору синього неба. Сонний Макдрайв, холодна кола в меню і мілкшейк, Годину тому їм було спекотнiше, нiж на Сейшелах, Білий каршерiнг. Наче у всьому світі існують вони лише... Стеля нічних зірок, OK, Вона, як із сторінки Vogue, ...

  Я помолюсь за кожну душу, За кожний крок, який не зрушив. I болю вічне відчуття За кожне вкрадене життя, Що забрала у нас війна. Я помолюсь за кожну мати Дітей, що довелось ховати, Віддати рідних назавжди, Віддати дім та мрії всі Цій ненажерливій війні. Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Мечем буде моя молитва. Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою У боротьбі темряви й світла Щитом стане моя молитва! Я помолюсь за нашу землю, Що витримала стільки болю, За кожну жінку у вікна, За страх бабусі й дідуся, За тих, кого взяла війна. Я помолюсь за перемогу Добра над злом, прошу я Бога, Щоб знов країна зацвіла, Щоб я тебе обійняла, Щоб ця закінчилась війна! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Мечем буде моя молитва! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я собою. У боротьбі темряви й світла Щитом буде моя молитва! Не бійся, я поруч з тобою. Закрию від куль я рукою. У боротьбі темряви...

 * * * Очима ти сказав мені: люблю.  Душа складала свій тяжкий екзамен.  Мов тихий дзвін гірського кришталю,  несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон.  гукала тиша рупором вокзальним.  Багато слів написано пером.  Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні.  Не раз хитнула доля терезами.  Слова як сонце сходили в мені.  Несказане лишилось несказанним. * * * Хай буде легко. Дотиком пера.  Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.  Цей білий світ — березова кора,  по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь.  Сьогодні осінь похлинулась димом.  Хай буде гірко. Спогадом про Вас.  Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон.  Нехай печаль не зрушиться листами.  Хай буде легко. Це був тільки сон,  що ледь торкнувся пам'яті вустами. УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба,  де біла-біла хат...

Питання за драматичними творами для підготовки до ЗНО «Лісова пісня» 1. Чому Мавка не хоче скошувати пшеницю? 2. Чому матір Лукаша недолюблює Мавку? 3. Хто, за словами Лісовика, допоміг врятувати дуб від знищення? 4. Хто такий Перелесник? 5. Чим Килина відрізняється від Мавки? 6. Чому Лукаш сторониться Мавки після того, як вона починає з ним жити? 7. Чому в хату до людей прийшли Злидні? 8. Чому Водяник забороняє Русалці гратися з Тим, що греблі рве? 9. У яку пору року відбувається ІІІ дія? 10. Що зробив Той, що в скалі сидить? 11. Де відбуваються події твору «Лісова пісня»? 12. За що Мавка полюбила Лукаша? 13. «Чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну» — це Франко сказав про... 14. Жанр твору «Лісова пісня». 15. У якому стилі написано твір «Лісова пісня»? 16. Що Мавка називає своєю сестрою? 17. Композиція твору «Лісова пісня»? 18. Кому належать слова: «Ну, як-таки, щоб воля — та пропала. // Се так колись і вітер пропаде!»? 19. Кому належать слова: «До ко...